З території теперішньої Вінниччини
походять Руданський, Свидницький, Коцюбинський. Некрасов народився в Немирові.
У тих же місцях служив священиком Андрій Григорович Достоєвський, дід
письменника. Про тутешню залізницю, тоді ще вузькоколійну, написав свої
«Залізничні оповідання» Шолом Нохумович Рабинович, відомий як Шолом-Алейхем.
Згадаймо і декабристський Тульчин, і генія Вінниці – Пирогова. У Нападівці
Липовецького району на початку ХХ століття жив данський поет Тор Ланге. У Рахнівці
Гайсинського району в 1938 році народився Василь Стус, згодом родина переїхала
у Сталіно – Донецьк. Письменник-політик Яворівський – із Теклівки, що нині належить
до Крижопільського району. Микола Трублаїні – теж родом із сучасного
Крижопільського району (народився в 1907, загинув на війні восени 1941-го).
Євген Гуцало також був із Вінниччини, з Оратівського району.
354-метрова вінницька телевишка на час
її спорудження (1961) була найвищою в світі. А старовинний вокзал Жмеринки
справедливо вважається найкрасивішим в Україні.
Сама ж Вінниця лежить
між добром і злом: з одного боку міста – садиба Пирогова, з іншого – руїни
штабу Гітлера.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.