вівторок, 23 грудня 2025 р.

24 грудня 1969 року було розпочато гідронамив території для будівництва лівобережжя міста

«Дзержинець» Середа, 31 грудня 1969 р., № 255 На лівому березі Дніпра Розпочато намивання площадки під житло В завершальному році п’ятирічки ширшого розмаху набере житлове будівництво в нашому місті. Партія і уряд виділили кошти для спорудження житлового масиву на лівому березі Дніпра. Забудова доручена тресту «Дзержинськбуд» та спеціалізованим організаціям. На наступний рік виділені кошти для намивання грунту. Вже одержані необхідна технічна документація і перші потужні будівельні механізми. Першим до роботи приступив колектив управління «Гідромеханізація», де начальником А. Лотов. Бригадам дільниці А. Муканова і виконроба Г. Вертинського доручено монтаж земснаряда та трубопроводів. Гідромеханізатори успішно справляються з першим завданням. Бригада т. Реміняки, монтажники В. Величко, І. Рютін, Г. Кінешимов разом з машиністом трубоукладача В. Анісовцем проклали пульпопровід довжиною більше 2 тисяч метрів. Підготовлена перша карта намивання площею 517 на 370 метрів. Товщина намивання становитиме більше 5 метрів. Широко розгорнув роботи колектив дільниці В. Волощука. Він ладнав високовольтну лінію електропередач і засоби технологічного зв’язку між земснарядами та місцем намивання грунту. Велику роботу по виконанню трудомістких операцій виконали колектив дільниці І. Горба та колектив дільниці малої механізації. Добре працюють механізатори: бульдозеристи, екскаваторники, машиністи кранів. Для з’єднання пульпопроводів слід було прокласти труби крізь залізничний насип. Це завдання було доручено бригаді Н. Шулаєва з управління «Шляхводбуд» тресту «Дзержинськбуд». Для виконання цієї роботи було відведено 6 діб. Натхнена підготовкою до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, бригада виконала доручену роботу за три доби, проклавши 34 метри труб діаметром 1 метр 220 міліметрів в земляній товщині залізничного насипу. 24 грудня, о 12 годині дня, за командою начальника управління «Гідромеханізація» А. Лотова було включено земснаряд. Пішла перша пульпа намивання площі під житловий масив на лівому березі Дніпра. Роботи провадяться нормально. Гідромеханізатори роблять все для того, щоб раніше, ніж передбачено графіком, створити умови дзержинськбудівцям та іншим спеціалізованим організаціям для будівництва лівобережної частини Дніпродзержинська. Тут будуть споруджуватися нові благоустроєні будинки. Житловий масив матиме велику перевагу порівняно з іншими містами України. Тут проходитиме канал, збудують кілька басейнів і створять великий зелений масив. Початок покладено. Будівельники докладуть всіх зусиль, щоб лівобережна частина міста достроково стала до ладу і була зразком градобудівництва. М. Зимовець, заступник секретаря парткому тресту «Дзержинськбуд». На знімку: початок намивання грунту на лівому березі Дніпра. Тут буде лівобережний Дніпродзержинськ. Фото М. Тупіцина.

вівторок, 8 квітня 2025 р.

Кам’янський театр у 1931 році

«Плякат на XIV річницю Жовтня на міському театрі у м. Кам’янському». Фото із збірки «На шляхах перебудови. Київський художній інститут 1930–1932».
«В інституті вже зросли, виховалися кадри безперечно значних художників. Велику вагу має також шефство над інститутом металюрґійного велетня – заводу ім. Дзержинського», – йдеться в передмові редакторів видання С. Томаха та Є. Холостенка.

вівторок, 31 грудня 2024 р.

ПРДМТ і Дніпровський завод у Кам’янському в 1917 році

Із збірки: Экономическое положение накануне Великой Октябрьской социалистической революции. Март-октябрь 1917 г. Ч. 1: Док. и материалы. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957.

пʼятниця, 20 грудня 2024 р.

Завод-сад (журнал «Наука и жизнь», № 2, 1967)

ЗАВОД-САД Днепродзержинский коксохимический завод коммунистического труда известен не только как передовое предприятие, но и как завод-сад. После пуска завода в эксплуатацию на территории завода осталось очень много всякого хлама, который накапливался и в конце концов образовал слой неплодородного грунта толщиной в 2—5 метров. Систематическая работа всех сотрудников избавила территорию завода от пыли и грязи. Было привезено большое количество плодородной почвы; посадка растений велась в тесном сотрудничестве с работниками Днепропетровского ботанического сада. Большую работу провела научный сотрудник ботанического сада Вера Михайловна Бабкина, которая в течение 12 лет испытывала влияние различных газов, образующихся при производстве, на растения. В 1952 году были посажены деревья, кустарники, разбиты цветники. Через несколько лет грязную и запущенную территорию завода нельзя было узнать. Сейчас зеленые насаждения занимают площадь 17 гектаров, на которых растет 5 тысяч деревьев и 35 тысяч различных кустарников. Преобладают плодовые насаждения: яблони, груши, сливы, абрикосы, черешня, вишня, грецкий орех, персики, крыжовник, малина, смородина, виноград... Не забыты и декоративные деревья и кустарники: тополь канадский, тополь пирамидальный, тополь болеана, белая акация, клен, верба, шелковица, липа, кизил, каштан, бирючина, лох серебристый, бузина, желтая акация, тамариск, сирень, кизильник, жимолость, граб, айва обыкновенная, черемуха. Многочисленны цветущие травянистые растения: хризантемы (свыше 30 сортов), ирисы (15 сортов), лилии, ромашки белоцветная и крупноцветная, солнечник шероховатый, канны, тюльпаны, гладиолусы, георгины (20 сортов), пионы, аквилегии, герань, флоксы (15 сортов), астры многолетние... Опыт показал, что более устойчивыми против газов являются растения, выращенные бсзрассадным способом. За счет отходов заводского тепла отапливаются оранжереи, и поэтому расходы на выращивание растений незначительны. Цветы растут везде: в цехах, в общежитии, в клубах, в больнице, в детских садах, в столовых завода. На снимке слева: озелененная территория коксохимического завода. На правом: в заводской оранжерее. Д. ШУТКЕВИЧ, старший садовод Днепродзержинского коксохимического завода.