Школи в Кам’янському проєктував архітектор Капітолію США

85 років тому в місті Дніпродзержинську, лише сім місяців як перейменованому з Кам’янського, відкрилися дві однотипні школи: № 5 та № 17. Збудували їх за проєктом школи на 400 учнів, який розробив у тому ж 1936 році архітектор Олекса Повстенко. Згодом йому судилося стати проєктантом вашингтонського Капітолію – будівлі Конгресу США.

15 зразків конструктивістської архітектури в Кам’янському

У двадцяті роки двадцятого століття, на хвилі індустріалізації, в радянській країні виникає конструктивізм – напрям, покликаний створити нову архітектуру, доступну та корисну для суспільства. Цей стиль і метод поєднав у собі функціональність та застосування новітніх будівельних матеріалів і технологій. Характерними його ознаками стали відмова від декору, геометричні об’єми, чіткі лінії, великі площі скління. І найголовніше – повна підпорядкованість форм будівлі її призначенню.

До джерел міста Кам’янського

«...Прикладом поселення, чітка просторова організація якого найбільш повно відобразила його характер, соціальну структуру та функції, варто вважати Кам’янське.

Кам’янське не входило до території Донецького басейну, але його містобудівний досвід виявився значущим та показовим для всього регіону Півдня Російської імперії.

У 1904 р. французький архітектор Тоні Гарньє сформулював свою відому концепцію індустріального міста, запропонувавши розділити міський простір на декілька зон, кожна з яких повинна була виконувати свою функцію. За декілька років до цього подібні принципи були покладені в основу генерального плану Дніпровського металургійного заводу, що дав могутній поштовх розвитку території навколо села Кам’янського, що перетворилося згодом на Дніпродзержинськ (а у травні 2016 р. це місто знову отримало історичну назву).

По суті, Кам’янське було прикладом свідомого проектування повноцінного промислового міста, у якому заздалегідь враховувались його подальші потреби, напрямок розвитку та територіальне зростання».

Ільченко М. Міський розвиток та містобудівні експерименти // Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу. – 2018.

11-й мікрорайон лівобережжя (забудова з 1985)

У 1985 році на лівобережжі міста розпочалася забудова чергового мікрорайону – 11-го, який проєктувальники назвали «Парковий». Якраз того року відзначався ювілей – 40 років Перемоги, тож саме таку назву дістала нова вулиця району.

Палац імені Горького увійшов до переліку об’єктів культурної спадщини

20 серпня 2021 року розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації до Переліку об’єктів культурної спадщини внесли щойно виявлену пам’ятку в Кам’янському – будівлю Нової сцени Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки, колишній Палац культури імені Горького Придніпровського хімічного заводу.

Днями будівля колишнього Палацу культури імені Горького в Кам’янському днями увійшла до Переліку об’єктів культурної спадщини, які набувають правового статусу щойно виявлених. З цієї нагоди згадаймо історію однієї з найцінніших пам’яток міста повоєнної доби. 

Із історії лівобережжя Кам’янського: одинадцятий мікрорайон

Майже сорок років тому на лівобережжі міста розгорнулося будівництво чергового мікрорайону – 11-го, який проєктувальники назвали "Парковий". 29 грудня 1984 року було прийнято в експлуатацію перший будинок мікрорайону – № 3 на вулиці 40 років Перемоги: знаменний ювілей, який дав назву новій вулиці лівобережжя, відзначався прийдешнього року. Будинок цей став першою з трьох відомих "малосімейок" району.

Піднесені над Дніпром: альтанки гідроенергетиків Кам’янського

Дніпродзержинський гідровузол був спроєктований харківським інститутом "Укргідропроект" і збудований у 1956–1966 рр. У комплекс вузла увійшли греблі, будівля гідроелектростанції, судноплавний шлюз, підсобні промислові підприємства, науково-дослідна база Всесоюзного інституту гідротехніки та житловий район. 

Палац культури будівельників (1959)

Останній подих радянської неокласики в місті – Палац культури будівельників, споруджений у 1959 році. Власне, типовий і надзвичайно поширений проєкт архітектора Барташевича 1947 року, за яким у тутешніх місцях збудовані ще Палац імені Кірова (нині – імені Олеся Гончара) в Новомосковську та Палац культури Придніпровської ДРЕС.

Фото Якова Олексійовича Куценка, 06.06.1984. Дата на фронтоні – «1959».

115 років тому в Кам’янському відкрилася громадська лазня

На цьому старовинному фото з книги краєзнавця Ігоря Подзерка "Мой город" (2011) – будівля громадської лазні в Кам’янському, зведена в 1906 році на вимогу робітників, висунуту на початку революції 1905-го.

Яким був кам’янський костьол в останній рік ХХ століття

На відміну від багатьох знімків міста минулих років, у цієї фотографії відомий не лише рік, а й число. Місцевий краєзнавець Дмитро Кубанов зробив її 12 серпня 2000 року. Тож як виглядала римо-католицька церква Святого Миколая рівно 21 рік тому?

Кінокадр із 1927-го: Кам’янське в об’єктиві Дзиґи Вертова

Влітку 1927 року Кам’янському судилося стати однією з локацій, де видатний кінодокументаліст Дзиґа Вертов знімав свій фільм "Одинадцятий". Кінострічку, що вийшла наступного року, було присвячено десятиліттю Радянської України, і назва її означала 11-й рік після революції. 

Міський кіноювілей: 65 років тому в Кам’янському знімали фільм «Висота»

65 років тому, влітку 1956-го, Дніпродзержинськ став місцем зйомок відомої радянської кінокартини "Висота", що вийшла на початку наступного року.