Перший кубометр бетону в будівництві Дніпродзержинської ГЕС

«Перший кубометр бетону в будівництві Дніпродзержинської ГЕС. Укладений на честь 40-ї роковини УРСР. «Дніпробуд», грудень 1957 рік».

Живіші за всіх живих

Знімки 2015–2020 років.

Вітраж у корпусі 9-ї міської лікарні

Перший багатоквартирний будинок Соцміста (1935)

У 1935 році на південь від споруджуваного Кам’янського (з 1936 – Дніпродзержинського) азотно-тукового заводу розпочалося будівництво нового житлового району – Соцміста. Першими були 14 одноповерхових 4-квартирних будинків по нинішній вулиці Котляревського, 11 бараків та квартал 2–3-поверхових будинків, прилеглий до сучасної вулиці Менделєєва. На фото: перший багатоквартирний будинок у соцмісті, 1935.

Конструктивістський проєкт Соцмістечка азотно-тукового комбінату

«Перспектива магістралі Соцмістечка азотнотукового комбінату Кам’янського». Віднайшов Alexander Volok https://www.facebook.com/alexander.volok.7

Олесь Гончар на металургійному заводі в Дніпродзержинську (1967)

Олесь Гончар на металургійному заводі в Дніпродзержинську, літо 1967-го. А вже за півроку побачить світ його «Собор», написаний на місцевому матеріалі. Знімки з фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького. http://www.museum.dp.ua/goncharcatalog.html

Див. також: «Була лише правда» http://www.dmkd.dp.ua/anniversary125/4630

Вітраж у школі (колегіумі) № 16

Дніпровський металургійний завод в об’єктиві Аркадія Шайхета (нові фото)

Травень 1941-го. Кращий металургійний завод СРСР (за підсумками попереднього року) в об’єктиві класика фотографії.

Із останніх публікацій

● Яким був кам’янський костьол в останній рік ХХ століття ● Піднесені над Дніпром: альтанки гідроенергетиків Кам’янського ● Кінокадр із 1927-го: Кам’янське в об’єктиві Дзиґи Вертова ● Міський кіноювілей: 65 років тому в Кам’янському знімали фільм «Висота» ● 115 років тому в Кам’янському відкрилася громадська лазня ● З історії лівобережжя Кам’янського: 11-й мікрорайон ● Палац імені Горького: з історії будівлі ● Школи в Кам’янському проєктував архітектор Капітолію США ● Історична фотографія Палацу металургів: коли її зроблено? ● Будівля-ювіляр на центральному проспекті ● Проспект Комсомольський (Василя Стуса) тридцять років тому ● Слідами одного фото: кінотеатр «Слава» ● Будинки «житлокоопу» на Гімназичному проспекті ● Символ парку Кам’янського створив видатний скульптор ● Як у місті спортивну школу №4 збудували ● 70 років тому в центрі міста проходила залізниця ● Діамант Соцміста ● Заводське училище в Кам’янському – фаховий коледж ДДТУ ● Музичне училище збудували за ініціативою директора ПХЗ ● Вулиці-рекордсмени Кам’янського за номерами будинків ● Дев’ятий мікрорайон лівобережжя Дніпродзержинська-Кам’янського: нереалізовані плани ● Жовтень 1943-го: унікальна кінохроніка Кам’янського-Дніпродзержинська ● Міські рекорди: найвищі житлові будинки Кам’янського-Дніпродзержинська ● Жовтень 1961-го: Дніпродзержинськ (Кам’янське) і найпотужніший вибух в історії ● Як на центральній площі Дніпродзержинська (Кам’янського) «прожектори» з’явилися

Ернест Котков, «Наука» (1970)

«Високим художнім і професіональним рівнем, самобутністю світосприйняття відзначається вітраж художника Е. Коткова «Наука» у Палаці культури хіміків у Дніпродзержинську (1970). Задуманий ще на стадії проектування споруди палацу, орієнтований на певну архітектуру і простір, він разом з темперним панно В. Ламаха став композиційно-організуючим центром досить великого фойє другого поверху. В цьому творі Е. Коткова намітилась суттєва тенденція сучасного мистецтва – тенденція інтелектуально-раціонального сприйняття світу. Тема його розкривається в галереї образів сучасних вчених. Еквівалент «науці» автор знаходить в образах людей, сповнених інтелекту і духовних сил, які сприймаються як втілення розумного, мислячого начала, непоборного прагнення осягнути неосяжне, тобто, уособлюють ідеали нашого сучасника. Включені в загальну композицію квіти – символ сонця, його життєдайної сили.\\\ В основі досить складної пластичної структури вітража лежить багатоманітність формуючих елементів: ромби, прямокутники, неправильні чотирикутники у фонах, а також складні овали, площини м’яких абрисів у фігурних зображеннях. Рисунок енергійний і чіткий. Художник, вміло оперуючи алюмінієвими протяжками, створює вишукані і водночас динамічні форми людського тіла і предметів.\\\ Велику роль в художньо-емоціональному рішенні вітража відіграють світло, пульсуючі ритми напруженого кольору. Колірна композиція побудована на зіставленні і зіткненні холодної і теплої тональності, на хроматичних контрастах кольорів фону і фігурних зображень, а також світлотних контрастах в самих фігурах. Художник навмисне робить фігури набагато світлішими, ніж фон, для їх кращого сприйняття.\\\ Максимально виявлені художні можливості матеріалу. Тут використане високоякісне ризьке скло – фактурне, фарбоване не в масі, а з обох боків, що надає йому більшої прозорості і нерівномірності по насиченості кольором. Колірною експресією, пластичною активністю художник прагнув протиставити вітраж простоті архітектурних форм, вирішити в ньому самостійні світло-колірні і просторові завдання. Вітраж активно діє на простір, доповнює і збагачує образ архітектури». Чегусова З. Сучасний український вітраж // Образотворче мистецтво. – 1978. – № 4.