Особова справа архітектора Сергія Георгійовича Брусова

Джерело: Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України

Дитяче містечко на житломасиві Сонячний у Дніпропетровську (1980)

З альбому «Дніпропетровщина» 1983 року

Паровоз-пам’ятник на Нижньодніпровському вузлі

Незавершене будівництво на території Дніпропетровського національного університету

Фото: липень 2009 року

Над картою Дніпропетровська

Провулок у Рибаковій балці

Будинок культури коксохімічного заводу в Дніпропетровську

Екзотика

«ПРМЗ-9, Тбилиси». Очевидно, «Путевой ремонтно-механический завод». Знімок зроблено в Таромському, недалеко від залізничного селища станції Сухачівка. За півтори тисячі кілометрів примандрував сюди цей люк.

Парадокси

Прохідний тупик у Дніпродзержинську (Кам’янському):

Дніпродзержинськ 50-х років у фільмі «Висота»

У первісному вигляді дану роботу було опубліковано ще в квітні 2011 року тут: http://www.dneprodzerzhinsk.net.ua/2011/04/50.html. Це новий її варіант, розширений і уточнений.

Альтанка

Дніпропетровськ, альтанка в парку імені Гагаріна. Не збереглася. Фото 2006 року.

Надзвичайно колоритний будинок

Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, 41. Фото 2006 року

Скрижалі

Старі покажчики мешканців дніпропетровських будинків. 

Вулиця Ламана:

Каміння

Фото звідси

«Є в Дніпропетровську, трохи вище острова Комсомольського, затока, де ставлять човни, і криві міські вулички збігають аж до води. Човном хоч до порога приставай. Об підмурки ціле літо хлюпощеться вода, а на стінах будиночків, як ватерлінії на корпусах суден, смугами тягнуться сліди весняних повеней.
Тут все людське життя на видноті. На весь Дніпро видніє розвішана білизна, і купи сміття, що його валять з берега, і чийсь перекошений, вкритий іржавою жерстю голубник».

Олесь Гончар, «Людина і зброя»

Див. також: Нашестя джунглів

Іще про Олеся Гончара

Діоген Синопський говорив, що бере приклад з учителів співу, які навмисне співають тоном вище, аби учні зрозуміли, в якому тоні треба співати їм самим. Імовірно, чимось подібним можна пояснити і підвищений градус пафосу творів Олеся Гончара.

У 2008 році ім’я Гончара було присвоєно Дніпропетровському національному університету. Перед головним корпусом навчального закладу з’явився пам’ятний знак зі словами: 

«Нація живе доти, доки народжує героїв…». Олесь Гончар.

Це – з його щоденникового запису 22 червня 1993 року. Повністю звучить так: «Нація живе доти, доки народжує героїв, і вмирає тоді, коли за неї нікому вмерти». Чи належить ця фраза самому письменнику? Адже у щоденнику він бере її в лапки, як цитату, і зауважує: «Добре сказано. І правдиво». Далі пише про скульптора Івана Гончара, який пішов з життя 18 червня того року: «Помер Іван Макарович. Великомученик. І поховати його мали б на території Лаври. Серед найдостойніших. Тільки ж не догадаються». За текстом виходить, що перша фраза – то вислів Івана Гончара, і тоді приписувати ці слова письменнику, як зробили на меморіалі, навряд чи коректно. Хоча, може, автор вдався до самоцитування – хто його знає!

«Дублер начинает действовать»

Ще один вельми достойний фільм, знятий у Дніпропетровську. Студія «Ленфільм», 1983 рік. Знімався головним чином на радіозаводі, що був навпроти річпорту. Є й трохи самого міста.

https://www.youtube.com/watch?v=bfrckbs7XAg

Період напіврозпаду

Знімки 2006 року.

Ріг вулиць Ламаної та Рогальова:

Про старий дерев’яний міст у Дніпропетровську

Творчість письменників, дослідження краєзнавців та спогад старожила.

«Автобус іде через старий дерев’яний міст, залишений на згадку ще фронтовими саперами; рух величезний, дощаний настил щодня латають, i хоч з боку пасажирів нарікань зараз не чути, Лобода в думці все ж заспокоює їх, що не сьогодні-завтра цей ветхий міст буде знесено, замінено іншим, може, схожим на отой новий, що його добре видно з вікна автобуса: блищить ажурними арками вище по Дніпру, єднає береги, єднає заводи.

Відгуркотів розбитими дошками міст, автобус вилітає на широку асфальтовану дорогу, що йде якраз побіля плавнів і далі ще кудись, щоб десь там влитися в магістральні траси».

Олесь Гончар, «Собор», 1967

Український радянський модерн

Дніпропетровськ. Житлові будинки по вулиці Володимира Івасюка (Ногінській). 

Архітектор Віктор Троценко, 1920-ті роки

Дніпропетровськ, масив Лівобережний. Серпень 2016 року

Зруйнований міст через Дніпро в Дніпропетровську. 1943 рік

Журнал «Строительство и архитектура Москвы», № 3, 1985.