пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

Тріумф неоренесансу

Новий житловий будинок металургійного заводу та скульптури «рабів» Мікеланджело на Транспортній площі.



Фото з газети «Дзержинець» від 29 січня 1953 року

2017 рік: це вже стало історією

Дніпропетровськ, масив Лівобережний. Серпень 2016 року

понеділок, 25 грудня 2017 р.

20 років тому в Дніпродзержинську: перший «ДАЗ-Дніпро»

На знімку, зробленому 25 грудня 1997 року, – працівники Дніпродзержинського авторемонтного заводу та виготовлений ними перший автобус ДАЗ-3220 «Дніпро». Він не має ще навіть «двірників», які встановлять згодом.

Вузол зв’язку (1962)

Кривий Ріг посміхається тобі

Бульвар Вечірній.


Зображення: Google Maps

Довженко про Запоріжжя

«Волею долі я знову в Запоріжжі. Зробив від Кременчука щось кілометрів з 350 по дуже важкій дорозі. Невесела постала перед моїми очима Україна. Міста бідні, убогі, Чигирин, Новогеоргіївка, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ – пилюка, вибої, люди сірі, заклопотані, виснажені. Вже справді дорого платить мій сучасник за привілей великої доби. І скрізь на всьому великий несмак. Що бачив красиве? Кілька хат. На кількох простих селянських хатах позначено більше тонкості художнього смаку, ніж на цілому Хрещатику.
Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасно нове. Є вже нова естетика в плануванні, архітектурі й умінні користуватися зеленню. Велична гребля Дніпрогесу. А які тополі виросли над тими шлюзовими камерами, де я лазив колись у 31-му році, знімаючи «Івана»! Се все зробилося і виросло, просто думати не можу без хвилювання, – все за моїх часів. Багато я прожив уже, багато…».

Олександр Довженко, 27 / VII. 55

А жити митцеві залишалося трохи більше року. У цей час він напише геніальну «Зачаровану Десну», яка побачить світ окремим виданням вже по його смерті.

пʼятницю, 22 грудня 2017 р.

Управління Придніпровського хімічного заводу

З огляду на загальносоюзне підпорядкування заводу, герб СРСР на фасаді виглядав доречним як ніде.


Світанок нового тисячоліття

Дніпродзержинськ зустрів ХХІ сторіччя і третє тисячоліття без снігу, з густою хмарністю і температурою близько нуля. Ці два знімки, що не мають жодної художньої цінності, були зроблені в понеділок, 1 січня 2001 року, в першій половині дня.


понеділок, 18 грудня 2017 р.

Площа перед заводоуправлінням ДМК


Будівля головної контори Дніпровського заводу (1898; лівий неокласичний об’єм із куполом побудований у 1916 за проектом архітектора Олексія Сокола).

Сільська частина Кам’янського на початку ХХ століття



Фото з видання «По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1-й» 1903 року

Кам’янське, яке ми втратили. Не жаль.

Швидше за все, тут зображена вулиця Церковна – головна в селі. Праворуч по вулиці, вдалині, видно дерев’яну церкву Різдва Богородиці, за нею та в перспективі – труби Дніпровського заводу.

Останній знімок Свято-Варваринської церкви в Карнаухівці, зруйнованої в 1938 році

Фото зі шкільного музею історії селища

Перша церква Святої Варвари в Карнаухівці була закладена в 1773 та освячена в 1775 році. Неодноразово відбудовувалася та перебудовувалася після різних стихійних лих. Будівлю, зображену на фото, споруджено наприкінці ХІХ століття.

Кабанчик

«Кабанчик» – керамическая плитка 7х15 цвета свиньи. Впоследствии цветовая гамма расширилась, но название «кабанчик» осталось.
Стартовали годы «кабанчика» приблизительно в 1965 и тянулись до ликвидации СССР – набирается 25 лет». (звідси)

Безперечно, всіх перевершила будівля колишнього ресторану «Дніпро» (первісно – фабрика-кухня). Вона обкладена «кабанчиком», а згодом і ще «фаготом»: у два шари.


четвер, 14 грудня 2017 р.

Участь ПХЗ у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії


Фото звідси

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме цього дня в 1986 році було завершено будівництво укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком атомної електростанції.

Можливо, ще чекає свого дослідника тема величезного внеску Дніпродзержинська в подолання наслідків катастрофи. Зокрема, про участь Придніпровського хімічного заводу йдеться в книзі Юрія Коровіна (директор ПХЗ у 1975–1999 роках) «От Урала до Днепра», що вийшла в 2012 році (друге, доповнене й перероблене видання – в 2017).

До відповідного її розділу увійшли фрагмент історичного нарису колишнього головного інженера ПХЗ Юрія Кузовова, частина розлогої статті журналіста Ірини Кондратьєвої, а також – насамкінець – деякі роздуми про долю виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод». Публікується з дозволу автора.


вівторок, 12 грудня 2017 р.

Провінційний конструктивізм


Зруйнований міст через Дніпро в Дніпропетровську. 1943 рік


Журнал «Строительство и архитектура Москвы», № 3, 1985.

Проспект Пушкіна


понеділок, 11 грудня 2017 р.

Урни, бордюри та огорожі

Елементи благоустрою в старій забудові Придніпровського хімічного заводу.



Дніпродзержинськ, проспект Леніна. Фото звідси.

Будівля педагогічного училища (1940)


На шляху до міста: Кам’янське в 1913 році

Полная статистическая справка о селе Каменское на 1 ноября 1913 г.
Выписка из журнала Екатеринославского Губернского по земским и городским делам присутствия от 1 ноября 1913 года.

СЕЛО КАМЕНСКОЕ.

С. Каменское в данное время находится в положении действительного утратившим вид обыкновенного села, как по постройкам, так и по населению, живущему в нем, носит характер чистого городского поселения, со всякого рода коммерческо-промышленными предприятиями и многими двухэтажными домами, но без всякого благоустройства, не имеет ни канав, ни каналов, для отвода дождевых и весенних вод, вследствие чего, на некоторых улицах и переулках, почти круглый год находится стоячая вода. Улицы не замощены, благодаря чему утопают в грязи, причем вывозом земли, шлака и мусора, улицы беспрерывно подымаются, обесценивая таким образом прилегающие к ним прочие постройки. Все это безусловно способствует развитию эпидемии и все меры предосторожности не могут гарантировать удовлетворительного состояния села в санитарном отношении.

четвер, 30 листопада 2017 р.

Ацтекський ідол

Дніпропетровськ, цегляний декор старовинного будинку в провулку Феодосія Макаревського (колись – провулок Архієрейський, згодом – Радянський).


Бачу землю

Новомосковськ, за два кроки від центру. Нова церква, міський стадіон, річка Самара й ліс.
 
 Фото 2006 року.

Про Шевчука

Юрій Шевчук (той, що «ДДТ») народився у селищі Ягодному на Колимі. Сім’ю його діда вислали туди з України з п’ятьма дітьми. Живими лишилось двоє дітей, одним із них був Юліан Шевчук, який стане батьком Юрія, – учасник війни, прожив 89 років і помер у 2013.

понеділок, 27 листопада 2017 р.

Будинок учителів (1915)

Вулиця Інститутська, 1.


Споруджений для викладачів навчальних закладів Кам’янського. Найвиразніший у місті зразок «раціонального модерну».

Ще один діамант зі спадщини ПХЗ

Комплекс СПТУ-26 (нині – професійного ліцею), збудований за ініціативою директора Придніпровського хімічного заводу М. П. Аношкіна. Споруджувало цей комплекс у 1977–1980 роках Придніпровське управління будівництва, підпорядковане заводу.


Адміністративний корпус

Камизяк

Пісня гурту «Антитiла» «Бери своє і йди» («Знайте, ми палені вогнями, шаленими вітрами, нас воля несе…») відома ще й як символ астраханської команди КВН «Сборная Камызякского края».
Як тут не згадати, що саме в Камизяці під Астраханню у 80-ті роки відбував заслання Володимир Сіренко.

четвер, 23 листопада 2017 р.

Палац імені Горького: з історії проекту


Палац культури імені Горького. З листівки 60-х років

Палац культури імені Горького в Дніпродзержинську, збудований у 1954 році та остаточно зданий в експлуатацію у 1955, належав колишньому Придніпровському хімічному заводу з переробки уранової сировини. Споруджений на основі проекту архітектора М. В. Братцева.

Дніпровський металургійний завод в об’єктиві Аркадія Шайхета

Знімки, зроблені класиком радянської фотографії на заводі імені Дзержинського в травні 1941 року. Нагадаємо, що за підсумками 1940-го завод було визнано кращим металургійним підприємством СРСР.

Усе, що вдалося знайти в Інтернеті з цієї серії. Підписи знімків відповідають джерелам.


Аркадий Шайхет. Ночной силуэт Днепровского сталелитейного комбината. Май 1941

вівторок, 21 листопада 2017 р.

Юрій Яновський, із роману «Чотири шаблі» (1929)

У п’ятитомнику Яновського, виданому на початку 80-х, більшу частину цього фрагменту видалено.

Трамваї

трамваї б’ються об рейки боляче
втрачаючи сили гублячи крила
кондуктор вікно споглядає мовчки
кондуктор знає: Господь помилує

Богдан Горобчук

27 листопада 1935 року. Пуск першого трамвая в місті Кам’янському, яке через два місяці стане Дніпродзержинськом.



Фото взяте з цієї публікації в міській газеті «Відомості» від 19 вересня 2001 року:

«Радянська Росія» та «Радянська Україна»

Стаття про два відомих бронепоїзди, які будувалися на Дніпровському заводі в роки громадянської війни. На любителя, але змістовна:


Місто Нове Запоріжжя



Город Большое Запорожье создавался одновременно со строительством Днепрогэса и сооружением в связи с этим ряда промышленных предприятий. В 1929 г. был проведен закрытый конкурс на планировку города. Всего работали четыре коллектива – под руководством А. Щусева, В. Веснина (И. Малоземов и др.), Б. Сакулина, а также группа дипломников МВТУ.

понеділок, 20 листопада 2017 р.

Адміністративна будівля тресту «Дзержинськбуд» (1976)


Фото з альбому «Дніпродзержинськ» 1981 року

Неповторне

Все-таки місто вирізняється своїм рельєфом: просто з ґрунту, а не з якогось висотного будинку, можна споглядати такі краєвиди.

Над верхів’ям Баранникової балки, рівно рік тому – 20 листопада 2016-го.

У сквері за пам’ятником «Прометей»


Цей атлет стояв ще з довоєнних часів у сквері за монументом «Прометей» у Дніпродзержинську.

середу, 15 листопада 2017 р.

Альбом нових магазинів відділу робітничого постачання Придніпровського хімічного заводу, 1969 рік



Жаль, фото не кольорові!


Автостанція в Перещепиному (Новомосковський район)





Фото з книги «Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська область» 1969 р. 
Взято звідси: http://busphoto.ru/photo/133059/

Літаюча тарілка

Трамвайна диспетчерська в кільці «Дніпровський металургійний комбінат». Збудована в 1988 році.


вівторок, 14 листопада 2017 р.

Автовокзал (1964)

Напередодні Першотравня 1964 року біля майбутньої площі Визволителів став до ладу новий сучасний автовокзал, споруджений за типовим проєктом інституту «Укрдіпродортранс» авторства знаного архітектора Абрама Павловича Мардера.


Катеринославське привокзалля

Вокзал станції Катеринослав, збудований у 1884 році, став найбільшою в Україні будівлею у «неоросійському» стилі. Певною цікавинкою вокзалу була його умисна несиметричність, добре видна на фото:

Графіті Миколаївської церкви


Свято-Миколаївська церква колишнього села Тритузного була збудована в 1913 році. У багатьох, зокрема й поважних виданнях зазначено 1820-й – насправді ж тоді відбудували після пожежі її дерев’яну попередницю, яка стояла тут із 1787 року. Ці будівельні роботи або щойно викінчену нову церкву міг бачити молодий Олександр Пушкін, їдучи до Катеринослава весною того-таки 1820 року: поштові станції були в Романковому та сусідній із Тритузним Карнаухівці. А в 1843-му під час подорожі на Запоріжжя повз тритузнянську церкву проїжджав Тарас Шевченко.

понеділок, 13 листопада 2017 р.

Будинок № 13

Фото 2008 року, взято звідси

Цього будинку вже немає. Лишилась тільки фасадна стіна першого поверху, яка нині править за огорожу. Але саме з адресою «проспект Пеліна, 13» пов’язано багато трагічних подій і сумних сторінок історії Кам’янського – Дніпродзержинська.

Загадка

Що це за конструкція?


Відповідь:

пʼятницю, 10 листопада 2017 р.

Монтажник і зварниця

Вітраж у гуртожитку Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (колишнє професійно-технічне училище)

Про хрущовки


«Массовое строительство экономичных жилых домов развернулось в 1960-е годы. Поиски резервов снижения стоимости одного квадратного метра жилой площади до его стоимости в домах с покомнатным заселением неизбежно привело к некоторому снижению комфортности жилища (снижена высота этажа, появились проходные комнаты, совмещенный санузел, уменьшены размеры подсобных помещений). Позднее эти дома назовут «хрущобами». Но тогда (начиная с 1960-х годов) – это была социально-бытовая революция. Многие тысячи семей впервые обнаружили, что характерное для нашей страны вынужденное объединение в квартире нескольких семей – это не естественная организация домашнего хозяйства, а ненормальное вмешательство в структуру быта семьи.

четвер, 9 листопада 2017 р.

Річковий вокзал (1938)

Автор – київський архітектор М. Є. Рахлєв.


Скелі Старої Ігрені


Жителі Самарського району Дніпропетровська називають це місце «Скеля». На початку п’ятдесятих тут було пробито виїмку для залізничної вітки до споруджуваної Придніпровської ТЕС. Вийшло гарно, живописно.

середу, 8 листопада 2017 р.

Молодіжний клуб «Полум’яні зорі» (1978)

Кафе «Льдинка» (1968)

Було побудоване біля катка зі штучною кригою «Хімік» – звідси й походить назва. Будівлю прикрашала кольорова мозаїка авторства Валерія Ламаха із зображенням дівчат-фігуристок.

 Фото з альбому «Город пламенных зорь Днепродзержинск» 1976 року

Будинок-паралелограм

Дніпропетровськ, вулиця Виконкомівська, 14. Характерний зразок "катеринославського цегляного стилю". Фото 2006 року.

«Скляні» магазини шістдесятих

«Новинка», Дніпровського металургійного заводу: