120 років тому в Кам’янському збудували лазню для робітників Дніпровського заводу

Улітку 1906-го – тобто 120 років тому – було завершено будівництво лазні для робітників Дніпровського заводу в Кам’янському. Її влаштування містилося серед вимог, висунутих заводоуправлінню робітниками на початку 1905 року. Про це розповідається в книзі краєзнавця Ігоря Подзерка «Мой город» (2011):

Жителі старого Кам’янського – ким вони були?

Станом на 1 січня 1913 року, завдяки індустріальному розвитку краю, в тодішньому ще селі Кам’янському налічувалося 40407 мешканців, з яких місцевих селян було лише 7405. Про це йшлося в статистичній довідці з журналу Катеринославського губернського "присутствія" у земських та міських справах.

Незвичний люк у Кам’янському – привіт із далекого минулого

Цей незвичайний дорожній люк було помічено нами в старій частині Кам’янського. Спершу може здатися, що його кришка просто перегорнута догори дном. Але насправді ні.

33 роки тому в Кам’янському було визначено історичну частину міста

16 грудня 1992 року виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради народних депутатів ухвалив рішення "Про визначення історичної частини міста".

Відповідно до свого ж рішення "Про стан та перспективні заходи в розвитку культури та мистецтва в місті" та враховуючи рішення комісії з виявлення будівель, які становлять культурну, історичну та архітектурну цінність, виконком постановив визнати район міста, обмежений вулицями Кірова (нині – Соборна), Губи (Ігнатія Ясюковича), Прохідним Тупиком, Вокзальною, Карла Маркса (Роберта Лісовського), Червоногвардійською (Провідна) і проспектом Пеліна (Гімназичний), історичною зоною та включити до її меж 73 будівлі.

Загадкова церква під Кам’янським: де вона розташовувалася?

У Центральному державному архіві Італії зберігається чимало знімків часів Другої світової війни – зокрема й зроблених італійськими військовими фотографами на території України.

Яким був Дніпровський завод у Кам’янському майже 130 років тому

Цей альбом виконало ательє катеринославського фотографа Н. А. Іванова в 1896 році. На аркушах видання – Дніпровський завод у Кам’янському, молоде металургійне підприємство краю, відкрите лише сім років тому, проте вже уславлене своїми чималими здобутками.

Храми гігієни: сім найвідоміших лазень в історії Кам’янського

Будівля громадської лазні в Кам’янському

"Лазня – спеціальне приміщення, де паряться і миються", – лаконічно говорить нам тлумачний словник. Протягом двадцятого століття в Камʼянському-Дніпродзержинську постала ціла низка цих надважливих для людського буття споруд. Як і належить справжнім храмам гігієни, були вони не лише побутовими закладами, а й достойними зразками архітектури своїх часів.

Як втілився стиль модерн в архітектурі Кам’янського

Щороку 10 червня відзначається Всесвітній день модерну. Цей стиль, різновиди якого називалися у Франції "ар-нуво", в Німеччині "югендстиль", в Австрії "сецесія", на початку двадцятого століття прийшов на зміну історичним мистецьким напрямам, ознаменувавши творчий пошук тогочасних художників і архітекторів. У звичному нам вигляді він вирізнявся примхливістю, декоративністю, вигадливістю, плинністю та мінливістю форм. І, що не менш важливо, – новітніми технічними й конструктивними засобами.

ПРДМТ і Дніпровський завод у Кам’янському в 1917 році

«Про визначення історичної частини міста»

16 грудня 1992 року виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради народних депутатів ухвалив рішення «Про визначення історичної частини міста» – втім, реально на подальшу долю району цей документ не вплинув жодним чином.

Якими були перші електричні ліхтарі в Кам’янському

Народна аудиторія Дніпровського заводу в Кам’янському

"Вулиці вночі освітлені електричними дуговими ліхтарями", – такі слова про Верхню колонію, яка стане історичним центром нинішнього Кам’янського, знаходимо у книзі "Опис Дніпровського заводу…" 1908 року. Ліхтарі ці можна побачити й на багатьох тогочасних фотографіях міста. І хоч нас давно вже не дивують технічні винаходи, згадаймо, що саме дугові лампи стали першим в історії людства різновидом електричного освітлення.

Краєвид старого Кам’янського – коли ж було зроблено це фото?

"Село Каменское до революции", – таким коротким підписом супроводжено цей знімок у книзі "Вехи столетней истории" 1989 року, присвяченій відповідному ювілею Дніпровського металургійного комбінату. Ось так колись виглядала центральна частина нинішнього міста.

Роз’їзд Романкове в Кам’янському: історія втраченої пам’ятки

У 1884 році стала до ладу залізнична магістраль, яка поєднала вугільний Донбас із залізорудним Кривбасом та, серед іншого, дала життя місту Кам’янському. Одночасно з залізницею було побудовано її Кам’янську вітку – від станції Запоріжжя (згодом – Баглій, нині – Запоріжжя-Кам’янське) через роз’їзд Романкове до шпального заводу, дніпровської пристані та майбутнього металургійного велетня, якого тоді ще не було навіть у планах.

Сторожовий будиночок на Кам’янській вітці – одна з найстаріших будівель міста

Фото 2006 року

Щодня десятки тисяч кам’янчан проїжджають автотранспортом, трамваєм і залізницею повз цей скромний будиночок, який є однією з найстаріших будівель у місті.

Коли і чому планували знести історичну частину Кам’янського

Історичним ядром, з якого розбудувалося сучасне Кам’янське, стала Верхня колонія – зразково упорядкований район кінця ХІХ – початку ХХ століття, де мешкало керівництво, інженери та інші поважні люди металургійного заводу.

Кам’янський костьол у 1944 році: що за конструкції на вежах?

Цей знімок, зроблений вісімдесят років тому, недавно віднайшов в обласному архіві та оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуку відомий краєзнавець із Дніпра Олександр Волок. На фотографії – видатна пам’ятка міста Кам’янського, римо-католицька церква Святого Миколая.

Та привертають увагу тут не лише вишукана архітектура будівлі, але й незвичні конструкції у вигляді майданчиків на вежах.

Старовинні школи в Кам’янському – первістки типового освітнього будівництва

Перше вересня – День знань. Із нагоди пам’ятного всім свята, насиченого хвилюючими враженнями, згадаймо про первенців типового шкільного будівництва на території сучасного міста.

Ліфт для свиней і власні монети: яким було товариство споживачів у Кам’янському

Головний магазин товариства споживачів Дніпровського заводу в 1890-ті роки

В історичній частині Кам’янського, поруч із забудовою Верхньої колонії, зберігся примітний комплекс, будівлі якого й нині виконують торговельно-господарські функції. То – колишнє центральне відділення товариства споживачів Дніпровського заводу.

Зародження промислового міста: Кам’янська вітка й перший завод

На знімку: станція Тритузна

Недавно ми писали, як 140 років тому увійшла в експлуатацію залізниця, що завдяки їй виникне потужне індустріальне місто Кам’янське. Згадували й про залізничну вітку, яка простяглася від магістральної лінії до станції Тритузної, – проте ці дванадцять верст колії, безперечно, заслуговують на більшу увагу.

140 років тому відбулася доленосна подія в історії Кам’янського

Так виглядала станція Запоріжжя (згодом – Баглій, нині – Запоріжжя-Кам’янське) наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття

Сьогодні – без перебільшення знаковий ювілей для Кам’янського. 140 років тому, 18 (за новим стилем – 30) травня 1884-го, вугільний Донбас із рудним Кривбасом поєднала залізниця, що зумовило стрімкий розвиток гірничодобувної, металургійної та іншої промисловості, розбудову великих міст у придніпровському краї. Саме завдяки їй народилося потужне місто Кам’янське, і саме залізничні будівлі нині є найстарішими в місті.