Будинки архітектора Петрова

Зодчий і педагог Олег Борисович Петров (1914–1994) – видатна постать в історії краю. Професор, засновник архітектурного факультету в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті, фундатор архітектурної школи Придніпров’я.

1943 року Олег Петров у лавах діючої армії брав участь у форсуванні Дніпра та визволенні Дніпродзержинська. А на початку 50-х він створить один із найвеличніших архітектурних ансамблів міста.

Терацо в Палаці культури «Хімік» (1970)

Вітражі колишнього універмагу «Дитячий світ»

Вітраж із Прометеєм у колишньому клубі Дніпродзержинського коксохімічного заводу

Кам’янське до Дніпродзержинська. 1925–1935

У 1925 році після довгих років запустіння стає до ладу металургійний завод – місто оживає.

Трохи згодом Дзиґа Вертов знімає тут свій перший український фільм, а бойчукіст Липківський присвячує заводу найвідомішу серію своїх робіт.

На центральній площі міста відкривається авангардистський монумент авторства Кавалерідзе: Ленін в оточенні робітника й селянина.

У новому селищі металургів зводяться вигадливі будиночки Троценка в українському стилі. 

На заводі зростають нові функціоналістські цехи за проєктами бюро Альберта Кана, а в місті – не менш функціоналістська масова забудова Ернста Мая.

Постає видатний Палац металургів авторства Заболотного та ціла низка інших достойних зразків конструктивізму: будинок-комуна, житлокомбінат, фабрика-кухня, училище, школа, лікарня, кругла заводська лазня тощо.

Постають нові заводи: вагонобудівний, коксохімічний, цементний, а також Кам’янська ДРЕС.

Голодомор завдає страшного удару по приміських селах, не оминає і самого Кам’янського.

У середині тридцятих розпочинається будівництво азотно-тукового комбінату, соцмісто для якого, вже в «перехідному стилі», проєктує з групою Швецько-Вінецький.

У цей же час Тацій зі співавторами створює над Дніпром чудовий Будинок відпочинку металургів.

Відкриваються інститут, музей, театр. Запускається трамвайний рух.

Місто стає одним із найпотужніших промислових центрів країни. 

1 лютого 1936 року його перейменовують у Дніпродзержинськ.