9 листопада – День української писемності та мови

Ідеальне (соц)місто

8 листопада – Всесвітній день містобудування

Схематичний плян соцiялiстичн. міста

1. Майдан для мітинґів.

2. В центрі майдану – пам’ятник В. І. Леніну.

3. Навколо майдану – низкоросла зелень.

4. Величезний Будинок Пролетарської Культури.

5. Вулиця. Зелень.

6. Державні та суспільні установи.

7. Вулиця. Зелень.

8. Житлові квартали.

9. Дитячі міста.

10. Клюби, їдальні.

11. Трамвай навколо міста. Зелень.

12. Громадські фабрики-кухні та майстерні і підприємства, що обслуговують місто.

Борисенко М. Будiвництво соцiялiстичних мiст. – Харкiв, 1930.

«Прометей» у Кам’янському: з історії знакового монумента

Фото Всеволода Тарасевича 1977 року

104 роки тому в Кам’янському було споруджено пам’ятник, з якого почалися архітектура та монументальне мистецтво України радянської доби. Цього дня згадаймо історію "Розкутого Прометея" – знакового монумента рідного міста.

4 листопада – День залізничника

«Екатерининская дорога – основная транспортная магистраль, связывающая богатейшие рудные месторождения Криворожья с первой всесоюзной кочегаркой. Географическое положение Екатерининской дороги и экономика обслуживаемых ею районов накладывают специфический отпечаток на характер всей ее работы. Специфичность эта заключается прежде всего в том, что основные грузопотоки дороги зарождаются в двух противоположных пунктах: Долгинцевском и Ясиноватском отделениях, на узкой полоске земли, которая тянется с юго-запада на северо-восток на расстоянии 300 километров.

Борис Михайлович Надежин, «Архитектура мостов» (1989)

«Специальность привела меня в число военных железнодорожников, и с октября 1941 по май 1945 г. я работал на восстановлении больших мостов в проектных группах на Юго-Западном фронте, 3-м Украинском, Южном».

«Работа на восстановлении мостов была связана с многочисленными передвижениями на дрезинах, паровозах и платформах, открытых площадках вагонов грузовых поездов с боеприпасами, иногда пешком. Взрывы и ураган пламени подожженного гитлеровцами города в ночь их отступления 25 октября 1943 г. я видел с левого берега Днепра из Игрени, куда мы приехали накануне для восстановления Днепропетровского моста. Мост был разрушен настолько, что возобновлять прежние конструкции не имело смысла. Поэтому рядом строили новый временный мост на свайных опорах с деревянными рамными надстройками и металлическими пакетами пролетных строений.

Лідія Попова, «Монументальний живопис в архітектурі типових споруд»

«Побудований в центрі великого і зростаючого промислового району, Дніпродзержинський палац став його культурним центром. Тут, в ньому і на його території, відбуваються фізкультурні паради, різні огляди, працюють колективи самодіяльності, кіноустановка, проходять театральні гастролі, збори і т. п. Художники не «прикрашали» палац, а прагнули активізувати його роль в громадському житті міста. Вони врахували не тільки формальні засоби живопису – колір, лінію тощо, але і його певні можливості, що допомагають формуванню архітектурного простору засобами матеріальними (матеріал як фактура, поверхня, щільність; колір як насиченість, чистота, прозорість; простір як об’єм, глибина). Не залишився поза їх увагою й часовий фактор, що визначає еволюцію баченого в сприйнятті: використавши конструктивні елементи споруди, вони донесли до глядача образ мінливого світу, його вічний рух. Так, зміщеність об’єму по відношенню до центральної осі будівлі і повтор пілонів, які створюють відчуття простору, підказали Ламаху рішення його мозаїки».

Микола Коломієць, «Художній образ – основа синтезу»

«Блискуче, з великою майстерністю виконані В. Ламахом панно і Е. Катковим вітражі надають фойє Палацу хіміків надзвичайної урочистості і святковості».

Коломієць М. Художній образ – основа синтезу // Образотворче мистецтво. – 1973. – № 1.