Яким було селище гідроенергетиків у Кам’янському багато років тому

Вулиці Кармелюка та Квітів

Селище гідроенергетиків, або ж Дніпробуд, яке завдячило своїм виникненням будівництву Дніпродзержинської (нині – Середньодніпровської) ГЕС, стало одним із найбільш зручних, упорядкованих та озеленених районів міста.

Кам’янське-Дніпродзержинськ на поштових листівках шістдесятих років

Окрім усіх інших досягнень, шістдесяті роки у вітчизняній історії ознаменувалися й таким цікавим фактом: саме в цей час в Україні почали виходити кольорові поштові листівки з краєвидами Кам’янського-Дніпродзержинська.

Першою відомою нам кольоровою серією, присвяченою місту, були листівки 1962 року авторства видатного фотографа Танфеля Бакмана. Проте нині вони настільки рідкісні, що ми маємо у розпорядженні лише екземпляри з краєвидом тодішньої вулиці Сировця та монументом «Прометей» – перше й друге фото в цьому дописі.

Центри тяжіння міської малечі: якими були дитячі басейни в Кам’янському

Щедрість літнього сонця, звабний плескіт води і веселий дитячий гамір – у таку атмосферу занурює нас цей знімок 1967 року, вміщений у книзі «Приднепровский химический завод» (2001) авторства Юрія Івановича Кузовова, колишнього головного інженера ПХЗ. 

Палац щастя в Кам’янському: історія у понад пів століття

Фото з альбома "Дніпродзержинськ" 1981 року

Напередодні Міжнародного жіночого дня 1969 року голова міськвиконкому Микола Михайлович Ктитарєв урочисто перерізав стрічку на вході до Палацу щастя, який відкрився на проспекті Пеліна (нині – Гімназичному).

57 років тому в Кам’янському відкрився центральний універмаг

Фото з листівки 1977 року, transphoto.org

21 лютого 1969 року в тодішньому Дніпродзержинську відчинив свої двері ЦУМ – центральний універсальний магазин, головний торговельний заклад небачених до того масштабів у місті. Новий універмаг був удвічі більшим за свого попередника, збудованого шістьма роками раніше на проспекті Леніна. І не лише за площею, а й за чисельністю персоналу. Тут працювало пів тисячі людей, триста з них – продавці.

10 років тому в Кам’янському було знесено пам’ятник Дзержинському

Десять років тому в центрі міста перестав існувати монумент Феліксу Дзержинському. Саме цього дня, 17 лютого 2016 року, його було знесено на вимогу декомунізації. Як згадують свідки подій, перед тим у місті кілька місяців точилися дискусії щодо подальшої долі пам’ятника: були як захисники монумента, так і противники.

Як у Кам’янському з’явився музей історії міста

Фото з листівки 1989 року 

Ці дні на межі січня й лютого відзначилися низкою важливих дат у становленні одного з найголовніших культурних закладів Кам’янського – музею історії міста.

63 роки тому селище Карнаухівка стало підпорядкованим Кам’янському

63 роки тому Карнаухівка стала частиною Кам’янського: 11 січня 1963 року, рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради, селище було підпорядковано Баглійській районній раді міста Дніпродзержинська.

24 грудня 1969 року було розпочато гідронамив території для будівництва лівобережжя міста

Фото вгорі: історико-краєзнавчий музей «Моє Лівобережжя» Ліцею № 40

НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

РОЗПОЧАТО НАМИВАННЯ ПЛОЩАДКИ ПІД ЖИТЛО

В завершальному році п’ятирічки ширшого розмаху набере житлове будівництво в нашому місті. Партія і уряд виділили кошти для спорудження житлового масиву на лівому березі Дніпра. Забудова доручена тресту «Дзержинськбуд» та спеціалізованим організаціям.

На наступний рік виділені кошти для намивання грунту. Вже одержані необхідна технічна документація і перші потужні будівельні механізми.

Дитячо-юнацька спортивна школа СК «Прометей» (1965)

60 років тому, 19 грудня 1965-го, в спорткомплексі Придніпровського хімічного заводу відкрилася нова будівля дитячо-юнацької спортивної школи.

До річниці з дня народження Михайла Аношкіна: містобудівна спадщина ПХЗ часів його директорства

14 жовтня (за старим стилем – 1 жовтня) 1907 року народився Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії, почесний громадянин міста Михайло Прокопович Аношкін (1907–1995).

Як Кам’янське могло позбутися своєї головної площі

Майдан Петра Калнишевського, колишня площа Дзержинського. Серце Кам’янського, осередок розташування міської влади й проведення загальноміських заходів. Сьогодні нам важко уявити більш "центральну" точку міста. Але був в історії період, коли перспектива появи цієї визначної площі опинилася під реальною загрозою.

Кольоровий стемаліт – окраса фасадів Камʼянського 70-х років

Одним із цікавих оздоблювальних матеріалів своєї доби був стемаліт – гартоване скло, вкрите з тильного боку спеціальною емаллю. Стемаліт знайшов застосування і в низці будівель міста, й навіть через півстоліття барви його – там, де він зберігся, – анітрохи не зблякли та не потьмяніли.

Плавання та монументалістика: мистецькі оздоби басейнів Кам’янського

Щороку 24 червня у світі відзначається неофіційне свято – День басейну. Свого часу в Кам’янському було збудовано чимало таких спортивно-оздоровчих споруд, а декотрі з них дістали гідне мистецьке оформлення в різних техніках. Мозаїку шістдесятих, карбування сімдесятих і сграфіто вісімдесятих років згадаймо в сьогоднішньому дописі.

Парки та сквери Кам’янського: дванадцять знімків з історії

Статуя хлопчика з лебедем, жаби-водомети та літній театр – центральний парк культури та відпочинку в Дніпродзержинську на фото з альбома "Архитектура Украинской ССР" 1951 року 

Весна у селищі гідроенергетиків: повсякденність Кам’янського 60-х років

На відміну від листівок та альбомів, виданих багатотисячними накладами, старі аматорські знімки Кам’янського завжди викликають особливий інтерес – адже вони є доволі рідкісними та показують "непарадну" сторону міста, повсякденне життя городян.

Комплекс навчально-лабораторних корпусів № 3, 5, 6 Дніпродзержинського індустріального інституту (фото з макета)

Кам’янське на початку шістдесятих: де зроблено цей знімок?

"Днепродзержинск. Строгая геометрическая планировка аллей и площадок двора, не учитывающая потребностей жителей, приводит к тому, что газонные поверхности полностью уничтожаются", 

 – із таким критичним підписом було опубліковано це фото в статті С. Северина "Озеленение жилых территорий" у № 4 журналу "Строительство и архитектура" за 1962 рік.

Головний проспект Кам’янського – спадщина великої індустрії

"Світлі білокамінні будівлі прикрасили центральну магістраль міста". Знімок із фотонарису "Дніпродзержинськ" 1958 року

Нинішній проспект Свободи (колишня Нова Запорізька вулиця, потім проспект Леніна) – головна магістраль Кам’янського, основна композиційна вісь його центральної частини. Протягом кількох десятиліть вона забудовувалася житловими та громадськими будівлями, в яких яскраво втілилася неповторність архітектурного обличчя міста.

Завод-сад (журнал «Наука и жизнь», № 2, 1967)