Велич розбурханої стихії

На Дніпродзержинському водосховищі. 2011 рік. 

83 роки від дня народження Василя Симоненка

Поет, журналіст, патріот. Міг би дожити до наших днів, якби не вкоротили віку в 28 років. І, можливо, стати Шевченком ХХ століття.

Хоча навряд чи уникнув би тих переслідувань, яких довелося зазнати багатьом шістдесятникам.

Дніпродзержинськ у другій половині сімдесятих

В’їзд до міста з боку Дніпропетровська:

Храм Кипріана та Юстини (2009)

«У Дніпродзержинську на території міської лікарні №9 завершується спорудження унікальної дерев’яної церкви – православного храму Кіпріана та Юстини.

Церква збудована з готових дерев’яних блоків, зібраних майстрами у Міжгір’ї Закарпатської області. Це перша у місті храмова будівля, споруджена із закарпатської смереки, деревина якої не боїться вологи та змін температур. На храм пішло 90 кубометрів лісу, дах покрито металочерепицею (будівельники відмовилися від намірів покрити храм дерев’яною черепицею через агресивність місцевого екологічного середовища)», – повідомляла прес-служба міської ради 25 листопада 2009 року.

Була колись така газета

Давно була. Років двадцять тому.

Проспект Леніна, 8 вересня 1957 року

Згодом ця фотографія увійшла до путівника «Дніпродзержинськ» 1958 року.

Український радянський модерн

Дніпропетровськ. Житлові будинки по вулиці Володимира Івасюка (Ногінській). 

Архітектор Віктор Троценко, 1920-ті роки