Будівля педагогічного училища (1940)

Фото звідси

1 вересня 1940 року в Дніпродзержинську було відкрито педагогічне училище з базовою початковою школою № 25. Заклад розмістився в новій чотириповерховій будівлі, зведеній за типовим шкільним проектом у горішній частині міста.

Типовий проект школи, розроблений Шкілпроектом УРСР у 1937 році. Фото звідси

За час свого існування, з 1940 по 1956 рік, училище пройшло нелегкий, але насичений життєвий шлях, загалом підготувавши близько 1500 учителів початкової школи. Перші випускники училища після вручення атестатів у 1941 році пішли захищати Батьківщину та рідне місто від фашистських загарбників. Більшість із них загинули під час війни.

У роки нацистської окупації міста в цій будівлі з вересня 1941 по жовтень 1943 року був розташований німецький шпиталь. Неподалік було засновано й німецьке військове кладовище:

Фото звідси

Після визволення міста тут, як і в багатьох інших навчальних закладах Дніпродзержинська, розміщувався шпиталь для поранених радянських воїнів:

З вересня 1945 по червень 1946 року в цій будівлі навчалися студенти медичного училища, з 1956 по 1959 – учні СШ № 19.

У зв’язку зі скасуванням роздільного навчання, запровадженого в країні ще під час війни, в 1954 році українську чоловічу школу № 19 (нині в її приміщенні 1935 року побудови – школа № 31) об’єднали з СШ № 22 (містилась у будівлі сучасного Центру зайнятості, також довоєнній). Тоді ж спеціально для об’єднаної дев’ятнадцятої звели нову будівлю – вище 9-ї міської лікарні. Але школа пробула там недовго: приміщення, збудоване на колишньому проваллі, підмите ґрунтовими водами, дало тріщину. Школа мусила перейти в будівлю вже закритого тоді педагогічного училища. Весною 1959 року 19-та школа випустила останній 10 клас, інших учнів перевели до нової 35-ї. Так закінчилася історія «старої» школи № 19.

Номер 25 спочатку перейшов до середньої школи на вулиці Республіканській (первісно – вечірня школа № 9 робітничої молоді заводу імені Дзержинського, післявоєнної побудови), а після її закриття, у 1993 році, – до нової школи на 5-му мікрорайоні лівобережжя.

У січні 1960 року було засновано школу-інтернат № 2, для якої виділили саме будівлю колишнього педучилища. Відтоді інтернат пережив декілька перейменувань, реорганізацій, розбудувався новими корпусами. Сьогодні це – навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-інтернат зі спеціальним відділенням для дітей, які потребують корекції розвитку – центр розвитку дитини «Гармонія».

Під час одного з ремонтів було розібрано парапет над центральною частиною будівлі:

Довоєнний корпус стоїть під деяким кутом до вулиці 9 Травня, бо сучасна сітка кварталів у цьому районі з’явилася лише в п’ятдесяті – шістдесяті роки:

Використано матеріали сайтів НВК «Гармонія» та середньої школи № 31.