Джерело: ТРК
«МІС»
Дніпродзержинськ шістдесятих-вісімдесятих років був
містом особливим. Розвинутим і заможним, із багатьма надважливими для країни
виробництвами. А до того ж – і це ключове – йому судилося бути батьківщиною
Брежнєва і «другою батьківщиною» Щербицького. Тож забудова, інфраструктура,
благоустрій міста були справді винятковими. І саме в цей час тут з’являється ціла
низка об’єктів, якими могли б пишатися й столиці союзних республік.
Цієї
весни для знайомства з модерністською спадщиною міста до Кам’янського завітали гості з Києва – провідні
українські дослідники мистецтва даного періоду. Серед них – історик Леонід
Марущак, мистецтвознавець Євгенія Моляр, архітектор і дослідник архітектури
Олексій Биков, режисер документального кіно Олексій Радинський, продюсер Любов
Кнорозок, фотограф Наталка Дяченко.
Протягом
двох днів вони оглянули найбільш знакові об’єкти доби: ГЕС (1956–1965),
індустріальний інститут (1967), Палац «Хімік» (1970), готель «Олімпія» (1976),
кінотеатр «Комсомолець» (1977), клуб «Полум’яні зорі» (1978), Будинок
політосвіти (1979), ДЮСШ №4 (1983), музей історії міста (1985), кіноконцертний
зал «Мир» (1987), круглу трамвайну диспетчерську-«тарілку» (1988) тощо.
Символічно, що зупинялися дослідники теж у цікавій модерністській пам’ятці –
готелі «Зоря» (1974).
Особливу
цікавість для гостей становило монументальне оформлення цих об’єктів, яке є
важливою та невід’ємною їх частиною: розписи, мозаїки, барельєфи, скульптури,
вітражі.
«Останнім
часом інтерес до архітектури радянського модернізму зростає не лише в Україні,
але й у Європі, – наголошує краєзнавець, автор багатьох публікацій з історії
міста Дмитро Кубанов. – Місцева спадщина шістдесятих-вісімдесятих лишається
малодослідженою та недооціненою, але саме вона могла б стати справжньою візитівкою
міста. На жаль, Кам’янське продовжує втрачати ці унікальні об’єкти. Тож
поспішайте їх бачити».
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.