На фотографії – краєвид у бік сучасного майдану Героїв від однойменної зупинки 1-го та 4-го трамваїв. Втім, це вельми приблизно, адже вулиця Сировця (нині проспект Тараса Шевченка) розширювалася, і трамвайні колії перекладалася. Як і сьогодні, лініями курсують вагони, але такі неподібні до звичних нам.
За трамваями височіє довоєнний чотириповерховий будинок вагонобудівного заводу: вулиця Широка, 1. А довкола купчаться незугарні будиночки і споруди тодішньої, ще неширокої вулиці Сировця та Нового базару, заснованого в радянські роки на місці сільського цвинтаря, якому вулиця й завдячила своєю первісною назвою – Кладовищенська.
Коли ж було зроблено це фото? Спробуймо визначити.
Перший у місті трамвайний маршрут проліг майбутньою площею в листопаді 1935 року. У грудні 1937-го від нього відгалузився й другий – від Нового базару до Баглійського мосту (згодом – зупинка "вулиця Народна"). Дальній вагон на знімку перебуває саме на цьому колійному трикутнику. Того-таки 1937 року виріс і будинок на Широкій, 1.
Уже після Другої світової, на початку п’ятдесятих, обабіч Широкої вулиці постали монументальні будинки металургійного заводу, які сформували східний бік тогочасної Транспортної площі. Один з них – впритул до будинку вагонників, у торці якого таким чином зникли вікна, а нові було пробито з тих кімнат на вуличний і дворовий фасади. Інший будинок, із високою наріжною вежею, спорудили на місці колишнього Нового базару.
Тож часові межі знімка можна встановити від 1938-го до кінця сорокових років включно. Попри те, що десятиліття це стало найважчим у новітній історії міста й країни, тутешній краєвид уже незабаром змінився до невпізнання.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.