Селище Будівельників

У 1955 році місто переступило магістральну залізницю й на південь: у чистім полі, за переїздом, на місці якого згодом постане новий вокзал, розпочалося будівництво селища Будівельників. Мешканцями його стали робітники тресту «Дзержинськбуд» і спеціалізованих будівельних організацій та їх родини. За наступні два роки тут, окрім житлових будинків з усіма вигодами, спорудили центральну котельню, їдальню, медпункт, лазню, продуктовий і промтоварний магазини, дитсадок, школу. Від Транспортної площі до селища Будівельників було організовано автобусний маршрут.

35 років тому відкрився кіноконцертний зал «Мир»

Майже 35 років тому відкрився кіноконцертний зал «Мир», що став основним культурним центром лівобережжя та довгий час був його головною архітектурною окрасою. 

Київський бруталізм

Київський бруталізм: правобережний і лівобережний; музейний і кіноконцертний; КиївНДПІмістобудування і КиївЗНДІЕПу; заслуженого архітектора України Віктора Григоровича Ширяєва і заслуженого архітектора України Олега Костянтиновича Стукáлова; вечірній і ранковий; ще існуючий і вже втрачений.

Знімки 2015 року

Архітектор Валентин Єжов і Дніпродзержинськ

Цьогоріч виповнюється 95 років від дня народження видатного українського архітектора Валентина Івановича Єжова (07.07.1927–25.08.2010). Із 1963 року працював у КиївЗНДІЕП (з 1975 – головний архітектор інституту), де під його керівництвом для лівого берега Дніпродзержинська спроєктовано школу з підготовчими групами дитсадка на 1668 учнів (реалізовано: нині школа №40), ясла-садок на 410 місць (реалізовано у кількох мікрорайонах), шкільне містечко на 3136 учнів (не реалізовано), низку громадсько-торгових центрів (не реалізовані). Із 1976 по 1981 рік очолював КиївНДІТІ – тут під його керівництвом розроблено план монументальної пропаганди лівобережжя Дніпродзержинська (не реалізовано). У 1981–1987 рр. – головний архітектор Києва.

Радянське ар-деко

Будинок відпочинку металургів Кам’янського (1935). У 1949 році перший корпус був іще в первісному вигляді, без надбудов.

Санаторій у Верхньодніпровському р-ні Дніпропетровської обл. 1949 р. Фото з фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного.

Будинок відпочинку металургів у Щурівці

«Дом отдыха для дзержинцев (завод им. Дзержинского Днепропетровской области). Рисунок художника Б. Ф. Рыбченкова». Із видання «Жены инженеров. Общественницы тяжелой промышленности» 1937 року.

Палац металургів у тридцяті роки

Фото з колишнього музею ДМК

«Зовнішній вигляд споруди відповідає її функціональному призначенню, планіровочному та конструктивному рішенню. Для фасаду характерна складна композиція сполучення простих, різних за розміром і протяжністю геометричних об’ємів з горизонтальними смугами вікон» (Людмила Грачова, «Архітектор Володимир Гнатович Заболотний»).

Як зазначають дослідники, Палац культури металургів у Кам’янському став першою самостійною роботою архітектора.