Довоєнні дитсадки та ясла Кам’янського-Дніпродзержинська

Дитсадок № 26 авторства Маргарете Шютте-Ліхоцкі, відкритий 1938 року

Агітмайданчик у житловій забудові Придніпровського хімічного заводу

Ламах, «Життя» (фрагменти)

Валерій Ламах. Розпис «Життя» у Палаці культури «Хімік» (відкритий у 1970). Темпера.

Школа № 40 на лівобережжі. Уперше в СРСР

Дніпродзержинськ у листівках 80-х років

Комплект 1982 року. Міністерство зв’язку СРСР. Наклад 50 000:

«Завод-сад»

Фотоальбом Дніпродзержинського коксохімічного заводу 1967 року. Взято звідси, аби не загубилося.

До Кам’янського приїжджають побачити модерністську спадщину

Джерело: ТРК «МІС»

Дніпродзержинськ шістдесятих-вісімдесятих років був містом особливим. Розвинутим і заможним, із багатьма надважливими для країни виробництвами. А до того ж – і це ключове – йому судилося бути батьківщиною Брежнєва і «другою батьківщиною» Щербицького. Тож забудова, інфраструктура, благоустрій міста були справді винятковими. І саме в цей час тут з’являється ціла низка об’єктів, якими могли б пишатися й столиці союзних республік.