Фото
70-х років
Вирішення фасадів міськради цілком очевидно
наслідує архітектуру Кремлівського
Палацу з’їздів – знакової будівлі шістдесятих, однієї з «законодавиць»
стилю.
Палац з’їздів. 1960–61. Архітектори М. Посохін,
А. Мндоянц, Є. Стамо, П. Штеллер, Н. Щепетильников,
інженери Г. Львов, О. Кондратьєв, С. Школьников, Т. Мелік-Аракелян.
Банкетний зал нагорі Палацу видається дещо
чужорідним елементом. Не дивно: його було додано на вимогу партійної верхівки
вже в процесі будівництва.
Фото звідси
Навіть кількість пілонів на головному фасаді
та ж сама – двадцять три:
Фото: Вікіпедія
З
листівки 1969 року
Згодом сірий стемаліт в оздобленні будівлі
замінено блакитним:
З
листівки 1982 року
Цей лист встановлений не так давно. Певно,
якраз зі старих запасів:
З
путівника «Днепродзержинск» 1987 року
Вхідна група була скляно-металевою:
«Декомунізація»
початку дев’яностих. Фото: Вікіпедія
Песик,
що сховався від дощу. Фото 2017 року
Колишні декоративні басейни (P. S. За деякими даними, вони охолоджували воду в системі кондиціювання будівлі):
Фото
2015 року
Знімки
2016 року
На першому поверсі будівлі встановлені
мармурові плити з указом про присвоєння Дніпродзержинську ордена Трудового
Червоного Прапора 1970 року, а також іменами Героїв Радянського Союзу і Героїв
Соціалістичної Праці міста. Мідні зображення всіх цих орденів були демонтовані
в 2016 році:
«В г. Днепродзержинске в 1941-1943 г.г.
борьбу с немецко-фашистскими захватчиками возглавлял подпольный горком КП (б)
Украины под руководством Казимира Францевича Ляудиса». Цієї плити на фасаді теж
уже немає:
До речі, в окупованому місті діяло не лише
радянське, а й українське націоналістичне підпілля. Непрості взаємини між ними
ще чекають своїх дослідників.
Пам’ятні написи на другому поверсі:
Всередині будівля дуже змінена ремонтами дев’яностих
та двохтисячних років, тому уявлення про первісні інтер’єри можна скласти лише
частково.
На
сесії міської ради 21 липня 2017 року
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.