Сторінки історії Кам’янського, відомі фотографи і ще більш відоме фотоательє

"Ввечері, коли місто ворушиться барвистим перським килимом, задивляючись у темряву електричними очима, коли темна шапка сутінку, поклавши за Дніпром сонце, насувається на квадрати будинків та змійки провулків, – домна кричить і гуде, тяжко дихає і плаче та реготом лякає небо. 

Над заводом висять великі полум’яні парасолі.

Каталі підвозять вагонетки червоної, як охра, руди, кокусу, каміння. Такі біфштекси навантажують на підойму. Людина, ім’я якій машиніст, – натискує на ричаг і вагонетка пливе вгору аж до колосників. Цегельно-бетонна горлянка печі клацає від задоволення оскалом полум’яних зевів і приймає цю страву, обертаючи її вмить у море розплавленого чавуна".

Якими були перші електричні ліхтарі в Кам’янському

Народна аудиторія Дніпровського заводу в Кам’янському

"Вулиці вночі освітлені електричними дуговими ліхтарями", – такі слова про Верхню колонію, яка стане історичним центром нинішнього Кам’янського, знаходимо у книзі "Опис Дніпровського заводу…" 1908 року. Ліхтарі ці можна побачити й на багатьох тогочасних фотографіях міста. І хоч нас давно вже не дивують технічні винаходи, згадаймо, що саме дугові лампи стали першим в історії людства різновидом електричного освітлення.

Колишнє ремісниче училище в Кам’янському – де воно розташовувалося?

Нещодавно Олександр Волок, відомий краєзнавець з міста Дніпра, відшукав у Державному архіві Дніпропетровської області цікавий матеріал – "Фотоальбом руйнувань промислових, житлових та культурно-побутових будівель, вчинених німецько-фашистськими загарбниками в місті Дніпродзержинську".

Краєвид старого Кам’янського – коли ж було зроблено це фото?

"Село Каменское до революции", – таким коротким підписом супроводжено цей знімок у книзі "Вехи столетней истории" 1989 року, присвяченій відповідному ювілею Дніпровського металургійного комбінату. Ось так колись виглядала центральна частина нинішнього міста.

Вітраж «Наука» – тендітна спадщина в Кам’янському

Понад півстоліття тому в Соцмісті відкрився Палац "Хімік", що став культурним центром не лише району, але й усього Кам’янського. Оформили палац видатні українські художники Валерій Ламах та Ернест Котков, завдяки яким типова будівля перетворилася на мистецький витвір надзвичайної цінності.

Мозаїка «Людина і космос» у Кам’янському: слово мистецтвознавиці

Фото з архіву Олега Миколайовича Мороза, місто Кам’янське

У минулих публікаціях ми вже неодноразово згадували про створену в 1970 році найбільшу в місті мозаїку, про її авторів – подружжя художників Михайла Келлера й Любов Пивовар (Келлер) – та про інші їхні монументальні роботи. Іще один доказ того, що це панно є непересічним витвором, знаходимо в статті кандидатки мистецтвознавства Лідії Попової "Великі сподівання", опублікованій у журналі "Образотворче мистецтво" № 6 за 1971 рік.