середа, 1 вересня 2021 р.

Стара фотографія Палацу металургів у Кам’янському: коли її було зроблено?

У 1932 році в Кам’янському за проєктом архітектора Заболотного було збудовано великий і величний Палац культури металургійного заводу. 

Володимир Гнатович Заболотний (1898–1962) – один із найвидатніших українських архітекторів ХХ століття, вчений, педагог та громадський діяч, засновник і президент Академії архітектури України. Найвідомішим витвором Заболотного стала будівля Верховної Ради, за яку митець у 1940 році був удостоєний Державної премії та призначений головним архітектором Києва.

понеділок, 30 серпня 2021 р.

Школи в Кам’янському проєктував архітектор Капітолію США

85 років тому в місті Дніпродзержинську, лише сім місяців як перейменованому з Кам’янського, відкрилися дві однотипні школи: № 5 та № 17. Збудували їх за проєктом школи на 400 учнів, який розробив у тому ж 1936 році архітектор Олекса Повстенко. Згодом йому судилося стати проєктантом вашингтонського Капітолію – будівлі Конгресу США.

четвер, 26 серпня 2021 р.

15 зразків конструктивістської архітектури в Кам’янському

У двадцяті роки двадцятого століття, на хвилі індустріалізації, в радянській країні виникає конструктивізм – напрям, покликаний створити нову архітектуру, доступну та корисну для суспільства. Цей стиль і метод поєднав у собі функціональність та застосування новітніх будівельних матеріалів і технологій. Характерними його ознаками стали відмова від декору, геометричні об’єми, чіткі лінії, великі площі скління. І найголовніше – повна підпорядкованість форм будівлі її призначенню.

До джерел міста Кам’янського

«...Прикладом поселення, чітка просторова організація якого найбільш повно відобразила його характер, соціальну структуру та функції, варто вважати Кам’янське.

Кам’янське не входило до території Донецького басейну, але його містобудівний досвід виявився значущим та показовим для всього регіону Півдня Російської імперії.

У 1904 р. французький архітектор Тоні Гарньє сформулював свою відому концепцію індустріального міста, запропонувавши розділити міський простір на декілька зон, кожна з яких повинна була виконувати свою функцію. За декілька років до цього подібні принципи були покладені в основу генерального плану Дніпровського металургійного заводу, що дав могутній поштовх розвитку території навколо села Кам’янського, що перетворилося згодом на Дніпродзержинськ (а у травні 2016 р. це місто знову отримало історичну назву).

По суті, Кам’янське було прикладом свідомого проектування повноцінного промислового міста, у якому заздалегідь враховувались його подальші потреби, напрямок розвитку та територіальне зростання».

Ільченко М. Міський розвиток та містобудівні експерименти // Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу. – 2018.

11-й мікрорайон лівобережжя (забудова з 1985)

У 1985 році на лівобережжі міста розпочалася забудова чергового мікрорайону – 11-го, який проєктувальники назвали «Парковий». Якраз того року відзначався ювілей – 40 років Перемоги, тож саме таку назву дістала нова вулиця району.

середа, 25 серпня 2021 р.

Палац імені Горького увійшов до переліку об’єктів культурної спадщини

20 серпня 2021 року розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації до Переліку об’єктів культурної спадщини внесли щойно виявлену пам’ятку в Кам’янському – будівлю Нової сцени Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки, колишній Палац культури імені Горького Придніпровського хімічного заводу.
Днями будівля колишнього Палацу культури імені Горького в Кам’янському днями увійшла до Переліку об’єктів культурної спадщини, які набувають правового статусу щойно виявлених. З цієї нагоди згадаймо історію однієї з найцінніших пам’яток міста повоєнної доби. 

пʼятниця, 20 серпня 2021 р.

Із історії лівобережжя Кам’янського: одинадцятий мікрорайон

Майже сорок років тому на лівобережжі міста розгорнулося будівництво чергового мікрорайону – 11-го, який проєктувальники назвали "Парковий". 29 грудня 1984 року було прийнято в експлуатацію перший будинок мікрорайону – № 3 на вулиці 40 років Перемоги: знаменний ювілей, який дав назву новій вулиці лівобережжя, відзначався прийдешнього року. Будинок цей став першою з трьох відомих "малосімейок" району.