Ернест Котков, «Наука» (1970)

«Високим художнім і професіональним рівнем, самобутністю світосприйняття відзначається вітраж художника Е. Коткова «Наука» у Палаці культури хіміків у Дніпродзержинську (1970). Задуманий ще на стадії проектування споруди палацу, орієнтований на певну архітектуру і простір, він разом з темперним панно В. Ламаха став композиційно-організуючим центром досить великого фойє другого поверху. В цьому творі Е. Коткова намітилась суттєва тенденція сучасного мистецтва – тенденція інтелектуально-раціонального сприйняття світу. Тема його розкривається в галереї образів сучасних вчених. Еквівалент «науці» автор знаходить в образах людей, сповнених інтелекту і духовних сил, які сприймаються як втілення розумного, мислячого начала, непоборного прагнення осягнути неосяжне, тобто, уособлюють ідеали нашого сучасника. Включені в загальну композицію квіти – символ сонця, його життєдайної сили.

В основі досить складної пластичної структури вітража лежить багатоманітність формуючих елементів: ромби, прямокутники, неправильні чотирикутники у фонах, а також складні овали, площини м’яких абрисів у фігурних зображеннях. Рисунок енергійний і чіткий. Художник, вміло оперуючи алюмінієвими протяжками, створює вишукані і водночас динамічні форми людського тіла і предметів.

Велику роль в художньо-емоціональному рішенні вітража відіграють світло, пульсуючі ритми напруженого кольору. Колірна композиція побудована на зіставленні і зіткненні холодної і теплої тональності, на хроматичних контрастах кольорів фону і фігурних зображень, а також світлотних контрастах в самих фігурах. Художник навмисне робить фігури набагато світлішими, ніж фон, для їх кращого сприйняття.

Максимально виявлені художні можливості матеріалу. Тут використане високоякісне ризьке скло – фактурне, фарбоване не в масі, а з обох боків, що надає йому більшої прозорості і нерівномірності по насиченості кольором. Колірною експресією, пластичною активністю художник прагнув протиставити вітраж простоті архітектурних форм, вирішити в ньому самостійні світло-колірні і просторові завдання. Вітраж активно діє на простір, доповнює і збагачує образ архітектури».

Чегусова З. Сучасний український вітраж // Образотворче мистецтво. – 1978. – № 4.