У 1925-му після довгих років запустіння та занепаду, спричинених революцією та громадянською війною, в Кам’янському нарешті відновлює роботу металургійний завод. Для забезпечення підприємства робітничими кадрами того ж року при заводі створюють школу фабрично-заводського учнівства. Про прийом учнів до школи оголосили влітку 1925-го, а вже в 1928 році відбувся перший випуск – майже двісті молодих висококваліфікованих робітників.
Однією з окрас Кам’янського стала простора, зручна будівля навчального закладу, споруджена в самому центрі тодішнього міста. Коли ж її було зведено? Вочевидь не у 1925 році: на той час у Кам’янському такі масштабні об’єкти ще не будувалися.
І дійсно, на сайті вищого професійного училища читаємо: "…виникла потреба у власному приміщенні, і в 1928 році почалося будівництво гарного світлого приміщення, де ми зараз і знаходимося".
Ось фотографія з журналу "Всесвіт" № 16 за 1928 рік (нарис Семена Дніпропетровського "Кам’янське – робітниче місто", фото Констянтиновського), яка зафіксувала старий базар у Кам’янському, що розташовувався тоді за пам’ятником "Прометей". Бачимо на знімку й сам монумент, і Свято-Миколаївську церкву, тоді ще діючу: зачинять її, разом з іншими культовими закладами міста, наприкінці 1929-го. Будівля училища на цій фотографії справді ще не проглядається.
Тобто знімок підтверджує, що в 1928 році будівництво закладу щонайбільше тільки-но розпочалося. У такому разі завершити його могли або в тому ж році, або в наступному. Так чи інакше, через два роки будівля вже цілком собі існувала та діяла, про що свідчать дальші слова.
"Пам’ятник "Прометеєві", що його споруджено на честь Жовтневої перемоги, вже не дивиться за церковну огорожу. Прямо перед ним, на відвойованому в церкви в перших боях клаптику землі, за огорожею збудовано триповерховий будинок фабзавучу.
Тут за величезними вікнами виховують зміну. 784 учні – діти робітників, службовців і селян гризуть день крізь день ґраніт пролетарської науки", – йшлося в нарисі Сергія Низового "Велетень імени Дзержінського і дзержінці" у журналі "Зоря" № 4 за 1930 рік.
У 1940 році заклад було реорганізовано в ремісниче училище № 1, у 1955 – в технічне училище № 8, в 1963 – у професійно-технічне училище № 22, а в 2003 – у Дніпродзержинське (з 2016 – Кам’янське) вище професійне училище.
Безперечно, найвідомішим випускником училища за всю його історію став Нурсултан Назарбаєв, майбутній президент Казахстану, що в 1958–1960 роках здобув тут професію горнового доменної печі. Про нього тоді навіть згадала міська преса – таку цікаву замітку знаходимо в газеті "Дзержинець" від 10 лютого 1960 року:
"В технічному училищі № 8 вчаться професіям металургів молоді казахи. Особливо хороших успіхів у навчанні добивається Нурсултан Назарбаєв, який оволодіває спеціальністю горнового. Він завжди допомагає своїм товаришам.
На знімку (зліва направо): Н. Назарбаєв пояснює на макеті співучням А. Солбекову та К. Саракенову будову доменної печі.
Фото М. Назаренка".





Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.