«Побудований в центрі великого і зростаючого промислового району, Дніпродзержинський палац став його культурним центром. Тут, в ньому і на його території, відбуваються фізкультурні паради, різні огляди, працюють колективи самодіяльності, кіноустановка, проходять театральні гастролі, збори і т. п. Художники не «прикрашали» палац, а прагнули активізувати його роль в громадському житті міста. Вони врахували не тільки формальні засоби живопису – колір, лінію тощо, але і його певні можливості, що допомагають формуванню архітектурного простору засобами матеріальними (матеріал як фактура, поверхня, щільність; колір як насиченість, чистота, прозорість; простір як об’єм, глибина). Не залишився поза їх увагою й часовий фактор, що визначає еволюцію баченого в сприйнятті: використавши конструктивні елементи споруди, вони донесли до глядача образ мінливого світу, його вічний рух. Так, зміщеність об’єму по відношенню до центральної осі будівлі і повтор пілонів, які створюють відчуття простору, підказали Ламаху рішення його мозаїки».
«А тим часом важлива риса монументального живопису, як уже говорилося, – його біфункціональність. І тому автори перш за все повинні були урахувати «споживача» свого панно, передбачити, як воно буде пов’язане з різними формами практичної діяльності господарів палацу у сфері спілкування, пізнання, розваг, тобто те, з чого почали свою роботу над живописним комплексом Котков і Ламах. Адже зміст їхніх мозаїк на парадному і парковому фасадах не випадковий: шлях робітників, що йдуть на хімічний комбінат, лежить повз палац, і тому зображення пружних, стрімливих юнака і дівчини, що біжать назустріч сонцю (В. Ламах. До сонця. Парадний фасад), побачені вранці, розраховані на те, щоб певним чином впливати на людину, яка починає напружений трудовий день. У той же час мозаїка Е. Коткова «Мистецтво» (парковий фасад), вирішена в іншому плані, відповідає настрою людини, що повертається з роботи, і нагадує їй про радість спілкування з мистецтвом, яке чекає її в палаці».
Попова Л. Монументальний живопис в архітектурі типових споруд // Образотворче мистецтво. – 1974. – № 3.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.