Нині книгу оцифровано Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою, тож із нею можуть ознайомитися всі охочі. Приділено увагу в цій роботі й Кам’янському.
“С. Кам’янське (Кам’янської окр.). Одвідано 1925, 1926 р.р. Мальовання дуже багато. Трапляється переважно мальовання печі, – його подибуємо трохи чи не в кожній хаті. Усе мальовання всередині, і тільки на одній хаті був орнаментальний фриз на надвірніх стінах. Можна знайти всі ґатунки мальовання, окрім мальовання-килимів. Звичайно самі господині розмальовують свої хати, але є серед селянок у Кам’янському такі, що вирушають у сусідні села, там мажуть і малюють. У базарі в Кам’янському продають мальовання на папері”, – зазначила дослідниця.
До видання увійшли три фотографії з Кам’янського: малювання на стелі й по стінах (таблиця 11), його деталь (таблиця 12), а також малювання на комині (таблиця 44). Усі ці роботи було виконано аніліновими фарбами.
Представлені у науковій праці й знімки розписів із довколишніх сіл: Авулів (Аулів), Благовіщенки, Єлисаветівки, Петриківки.
Кому завдячуємо цими дослідженнями?
Євгенія Василівна Берченко народилась у Харкові 1884 року. У 1909–10 роках була слухачкою Єнського університету в Німеччині, в 1915 році закінчила Харківський університет. До 1917 вчителювала, читала лекції в Центральному історико-художньому музеї, працювала в Музеї дитячої художньої творчості.
Від 1925 року – наукова співробітниця кафедри історії української культури у Харківському інституті народної освіти, у 1927–33 роках – співробітниця Харківського музею українського мистецтва, одночасно від 1930 року – наукова співробітниця науково-дослідної кафедри мистецтвознавства при Інституті матеріальної культури.
Займалась дослідженням у галузі орнаменталістики, зокрема настінного розпису українських хат. Першою дослідила петриківський розпис.
У 1934 році Євгенію Берченко було репресовано, і подальша її доля невідома.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.