Іще на межі ХІХ–ХХ століть на місці майбутнього монумента «Прометей» виникла Базарна площа, назва якої походила від великого ринку на території нинішнього скверу. Спуск звідси в бік металургійного заводу дістав назву Базарного узвозу, а вулиця від нього до Широкої стала Новобазарною.
Після встановлення радянської влади в 1920 році на Базарній площі перепоховали кам’янських більшовиків, загиблих у громадянську війну. Площу тоді перейменували на Червону. У 1922 році, до 5-ї річниці Жовтневої революції, на братській могилі було відкрито пам’ятник «Прометей» – первенець української радянської архітектури та монументалістики і майбутній символ міста.
Базар у Кам’янському. Фото з журналу «Всесвіт» № 16 1928 року
У 1926 році від рук «класового ворога» загинув кам’янчанин Микола Заварихін, організатор комсомольського осередку в селі Аули. Загиблого поховали у тій-таки братській могилі, а Новобазарну вулицю перейменували у вулицю Заварихіна. У 1955 році вона увійде до складу головної міської магістралі, проспекту Леніна (нині – Свободи).
Десь на початку тридцятих ринок переносять на місце сільського кладовища Кам’янського в районі нинішнього «будинку зі шпилем», а від «Прометея» до сучасного майдану Героїв облаштовують сквер. У передвоєнні роки цей зелений оазис впорядковують, однією з його окрас і стає скульптура в античному стилі, яку бачимо на першому фото.
Під час нацистської окупації сквер зазнав великих втрат: загарбники знищили монумент «Прометей» (відбудовано в 1944 році), у руїни перетворився магазин «Дитячий світ», який розташовувався у районі нинішньої трамвайної зупинки. При цьому «антична» статуя, схоже, пережила війну, а існувати перестала вже згодом.
Зруйнований магазин «Дитячий світ», фото 1944 року. Державний архів Дніпропетровської області
У 1954 році починається велика реконструкція скверу, у ході якої він прикрашається кількома новими скульптурами. Однією з них стає дівчина-ковзанярка – її встановлюють там, де колись стояв атлет.
Швидше за все, статуї скверу, з фігуристкою включно, зникли під час масштабної реконструкції проспекту, що відбулася в 1976 році з нагоди встановлення у його верхній частині бюста Брежнєва.
У 1977 році неподалік монумента «Прометей» з’явилася Алея ветеранів. Їхні портрети встановили на цегляних фундаментах, залишки яких можна було побачити аж до реконструкції скверу 2018 року.
Фото 1983 року, взято звідси
На межі століть там, де колись був «атлет», а згодом – «ковзанярка», розташовувалась цікава конструкція, створена художником Олександром Строканем і присвячена 110-річчю Дніпровського металургійного комбінату (1999) та 250-річчю міста (2000). Відповідно до авторського задуму, інсталяція була рухомою.
Фото 2003 року
Але проіснувала вона не надто довго. Уже за кілька років конструкцію демонтували, і від неї лишилася тільки бетонна основа з рештками трьох опорних труб. Значно пізніше, під час реконструкції скверу 2018 року, на цьому круглому фундаменті встановили... скажімо так, об’єкт сучасного мистецтва.
Фото 2017 року


Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.