вівторок, 23 січня 2018 р.

Каміння



Фото звідси

«Є в Дніпропетровську, трохи вище острова Комсомольського, затока, де ставлять човни, і криві міські вулички збігають аж до води. Човном хоч до порога приставай. Об підмурки ціле літо хлюпощеться вода, а на стінах будиночків, як ватерлінії на корпусах суден, смугами тягнуться сліди весняних повеней.
Тут все людське життя на видноті. На весь Дніпро видніє розвішана білизна, і купи сміття, що його валять з берега, і чийсь перекошений, вкритий іржавою жерстю голубник».

Олесь Гончар, «Людина і зброя»

Див. також: Нашестя джунглів

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.