Жовтень 1943-го: унікальна кінохроніка Кам’янського-Дніпродзержинська

25 жовтня 1943 року місто Дніпродзержинськ (Кам’янське) було визволено від нацистської окупації, яка тривала два роки, два місяці й два дні. Той сонячний осінній день у місті зафільмував фронтовий оператор Іван Грачов у кінохроніці "Життя відроджується", до якої увійшли, головним чином, пізніші зйомки обласного центру.

Грачов Іван Дмитрович (1908–1998), радянський оператор документального кіно, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988). У воєнні роки він був спочатку асистентом оператора у групі Карельського, Південно-Західного (Донського) фронтів, потім – оператором Сталінградського, 3-го Українського, Південного фронтів. Знімав усі етапи визволення України від нацистів. За проявлену відвагу та героїзм нагороджений орденами і медалями. Його зйомки увійшли до фільмів "Перемога на Півдні", "Будапешт", "Відень", "Белград". Згодом тривалий час працював на Центральній студії документальних фільмів.

Кіногрупа 3-го Українського фронту, 1943 рік. Крайній праворуч – Іван Грачов

По вулиці Архітектурній (колишній Комунарній, Манаєнкова) на розі з Павловською (Дзержинського) стоїть довоєнний чотириповерховий будинок № 12. На торці будівлі з боку вулиці збереглася пожежна драбина, яка завершується майданчиком на даху, з виходом на горище. Саме туди, нагору, й піднявся кінооператор, аби зняти визволене від гітлерівців місто, забудова якого щасливо уникла воєнних руйнувань як у 1941-му, так і в 1943-му:

Державна районна електростанція та труби металургійного заводу, що височіють на горизонті; трансформаторна будка в районі теперішнього басейну "Дніпровець"; дві великі чотириповерхівки на вулиці Васильєвській (Арсенічева), одна з яких донині не збереглася; клуб та гуртожиток цементного заводу на Історичній (Короленківській), від яких сьогодні лишились самі стіни; парашутна вишка в міському парку, теж давно вже не існуюча, – усе це зафіксувала його камера.

На передньому плані – стадіон та Палац металургів, у якому ще зовсім недавно містився "Німецький дім". Далі оператор спрямував свій кіноапарат на північний захід, і до наступного кадру потрапили забудова в районі вулиці Побратимів (Братської), високовольтна лінія на місці майбутнього проспекту Відродження (Аношкіна) та за нею два величезних будинки в містечку ДРЕС. Цей кадр – на першому фото в нашому дописі.

Більший і ближній з цих будинків простояв війну недобудованим, то лише здалеку видавалося, ніби він цілком завершений:

Фото 1944 року

До цієї ж кінохроніки увійшов відомий кадр із ще не знесеним нацистським орлом на театральній площі та двома радянськими солдатами. В історії міста починалася нова сторінка.