Народна аудиторія (1900) – театр імені Лесі Українки

Ця гарна неоренесансна будівля постала у Кам’янському в останній рік ХІХ століття. Докладно про неї розповідає книга «Описание Днепровского завода», видана в 1908 році:

Фото звідси

Павільйон у парку при аудиторії. З дореволюційної листівки

Урочисті збори в Народній аудиторії. Фото звідси

Фото з книги М. Чабана «Мандрівки старим Кам’янським». Велосипедисти стоять біля Народної аудиторії з боку парку: ліворуч бачимо підмурки сценічної коробки з приміщенням котельні

Закладини чоловічої гімназії

Фото звідси

Після революції тут діяла аматорська театральна трупа, з 1921 року – Театр робітничої молоді.

У 1927 році біля будівлі встановлено пам’ятник Леніну авторства Івана Кавалерідзе. Згодом – впорядковано площу та парк:

З листівок 30-х років

Із 1935 року театр став професійним. Спочатку йому було присвоєно ім’я першого секретаря обкому Менделя Хатаєвича. У 1937 році керівника області арештували та згодом розстріляли, театр же отримав ім’я Тараса Шевченка.

Під цей театр будівлю у другій половині 30-х було розбудовано: зведено нову велику сценічну коробку та прилеглі приміщення, надбудовано другим поверхом бічні крила.

У 1941 році театр евакуювали до Казахстану. За нацистської окупації в будівлі діяв Український драматичний театр.

Фото 1942 року

Театр імені Шевченка повернувся з евакуації в 1944 році та проіснував до 1949-го, коли був переведений до Кривого Рогу. Того ж року до будівлі переїхала трупа Дніпропетровського обласного пересувного театру.

Фото 1950 року, праворуч видно величезний довоєнний об’єм. Взято звідси

У 1956 році міський театр отримав ім’я Лесі Українки.

Драматичний театр імені Лесі Українки. З путівника «Дніпродзержинськ» 1958 року

Площа Леніна. З путівника «Дніпродзержинськ» 1958 року

Проте у 1962 році постановою уряду театр було ліквідовано. У вільній будівлі з 1965 року розмістився Палац культури вагонобудівників:

Палац культури вагонобудівного заводу. Фото з книги «Днепродзержинский вагоностроительный» 1969 року

Із фотонарису «Дніпродзержинськ» 1971 року

Свого сучасного вигляду будівля набула після масштабної реконструкції під новостворений Російський музично-драматичний театр, що відкрився в 1981 році. Зокрема, за сценою були споруджені чотириповерхова прибудова та внутрішній господарський двір з усіма необхідними приміщеннями.

Так після майже двадцятирічної перерви Дніпродзержинськ знову став театральним містом:

З листівки 1982 року

З листівки 1989 року

Цієї таблички на стіні вже немає:

Первісних деталей у сучасній будівлі збереглось небагато:

У 2000 році біля театру встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку (скульптор Гарнік Хачатрян):

Фото 2000 року

Напис на постаменті – заключний рядок одного з останніх Шевченкових віршів – зробив художник Олександр Чегорка:

Фото 2016 року

Фото 2017 року

У тому-таки 2000 році театру повернуто ім’я Лесі Українки, а в 2012 – присвоєно статус академічного. Нині він зветься «Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам’янського».

Фото звідси

У дописі використані фотографії з сайту http://retro.dndz.ru/