Палац культури металургів (1932)

За кількістю добудов та перебудов він посперечається зі Свято-Миколаївським собором і театром імені Лесі Українки.

Фото 1989 року

Палац культури металургійного заводу в Кам’янському був споруджений за проектом видатного архітектора Володимира Гнатовича Заболотного.

Будівлю звели із залізобетону, цегли та шлакоблоків.

Як зазначають фахівці, у Палаці металургів планувально розділені клубна та видовищна частини – у межах однієї будівлі вони можуть діяти автономно, маючи власні входи та вестибюльні групи з повним набором обслуговуючих приміщень.

У 1940 році палац було реконструйовано за проектом архітектора Сергія Георгійовича Брусова. Будівлю збагачено декором у стилі тієї доби, а до головного фасаду прибудовано восьмиколонний портик.

З листівки 1961 року

Поряд із палацом був побудований стадіон, який у кращі часи вміщував три тисячі глядачів.

Брама стадіону (не збереглася)

Вхід на східну трибуну (не зберігся)

Влітку 1942 року тут відбувся місцевий варіант «Матчу смерті», з тою різницею, що футболісти міської команди «Сокіл» у відповідь на грубу і нечесну гру німців надавали їм стусанів та й розбіглися, побоюючись розправи. Але покарання не відбулося ні тоді, ні згодом: окупаційна адміністрація сама почувалася неспокійно та не хотіла зайвий раз загострювати стосунки з місцевим населенням.

Команда «Сокіл», 1942 рік

Палац і стадіон восени 1943 року. Кадр із кінохроніки «Життя відроджується»

Проект реконструкції в класичному стилі (P. S. Це проект того-таки С.Г.Брусова 1941 року, не реалізований через війну)

У післявоєнні роки через гострий брак площі палац «обростає» з боку стадіону численними прибудовами, а в північній частині будівлі у 1958-му постає крупний об’єм кінотеатру «Прометей»:

Фото з нині неіснуючого сайту dndz.ru

Фасад кінотеатру

 

Вид з боку стадіону, фото 2015 року. Первісна будівля ніби розчинилась у пізніших прибудовах

Зображення: Google Maps

Із фотонарису «Дніпродзержинськ» 1958 року

Із листівки 1961 року

Із путівника «Дніпродзержинськ» 1974 року

Із видання «Днепровский металлургический завод» 1979 року

До «десталінізації» 60-х перед будівлею знаходився один із варіантів надзвичайно поширеного монумента вождям:

А в шістдесяті роки на круглій клумбі, де раніше стояла скульптура футболіста, було встановлено монумент «Слава труду» авторства Анатолія Юхимовича Білостоцького, знищений вандалами наприкінці дев’яностих:

Із путівника «Дніпродзержинськ» 1974 року

З альбома «Дніпродзержинськ» 1975 року

З альбома «Город пламенных зорь Днепродзержинск» 1976 року

З листівки 1989 року

Три епохи радянської архітектури: