У 1926 році в місті Шостка (нині Сумської області, а тоді – Глухівської округи) було відкрито оригінальний пам’ятник Леніну авторства Івана Кавалерідзе.
Окрім статуї вождя, до комплексу пам’ятника входили фігури робітника з ліхтарем-світочем і селянина з серпом, а також трибуна, газетний кіоск, радіорубка та кінобудка. Такий собі синтез образотворчого мистецтва, масової інформації та пропаганди – цілком у дусі часу.
Нацистської окупації пам’ятник, звісно, не пережив:
Усі фото Шостки взято звідси:
Схожий монумент роботи Кавалерідзе (з аналогічною скульптурою Леніна) постав у 1927 році на центральній площі Кам’янського:
«Збудовано робітниками та службовцями Кам’янського району на знак 10-ї роковини пролетарської революції. 19 7/ХІ 27».
Фото Івана Григоровича Наумейка, з архіву Гаральда Яцука
Проте на передвоєнних
знімках бачимо лише самотню постать Леніна: інші елементи комплексу перестали
існувати під час реконструкції площі:
З довоєнної листівки.
Фото звідси
Статуя була знищена
гітлерівцями на самому початку окупації. Згодом німці встановили на опустілому
п’єдесталі бетонного орла зі свастикою, який простояв до визволення міста в
1943 році.
Кадри з кінохроніки визволеного
міста «Життя відроджується» 1943 р.
Постамент пам’ятника
Леніну після визволення міста. Фото з міського архіву
А вже в 1944 році на
площі спорудили цілком новий пам’ятник вождю пролетаріату. Складався він із
типового бетонного Ілліча, поставленого на високий п’єдестал. Порівняно з
масивним постаментом статуя виявилась незмірно малою – але у важкому сорок
четвертому році обирати не доводилось.
Фото з путівника
«Дніпродзержинськ» 1958 р.
Проіснував він до
1958 року, коли було відкрито монумент роботи І. Г. Першудчева на
колишній Транспортній площі.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.