«Угловой указатель – световое табло, содержащее наименование улицы, площади, проспекта, размещается на углу фасада здания на пересечении улиц на высоте не более 3,5 м от уровня земли, на расстоянии 25–30 см от угла дома и представляет собой металлический короб (400х1000 мм) с лицевой поверхностью из молочного оргстекла; буквы выпуклые, синего цвета; подсвет осуществляется лампами накаливания. При большой протяженности проспекта, улицы от перекрестка до перекрестка допускается установка дополнительных табло наименования проспекта, улицы по согласованию с отделом районного архитектора» (взято звідси).
Не зовсім звичайний – назва у два рядки. Здається, в місті він один такий був:
А тут поряд був ще й типовий номер будинку – емальований, з лампочкою під козирком:
Всередині усе просто:
Фотографії зроблені в 2015 році. Багатьох із цих світлових коробів уже не існує – були зняті у зв’язку з перейменуванням вулиць або стали жертвами побутового вандалізму (як на попередньому фото).
А ось зразки покажчиків середини ХХ сторіччя. «Ліхтарик» 50-х років, із зазначеним відділком міліції, до якого належав будинок:
Лита металева табличка тих же часів – такі були лише на центральному проспекті. Поряд – сучасний номер 2016 року:
Емальована наріжна табличка:
Цифри з чорної пластмаси та безнадійно заржавілий «ліхтарик»:
Один із зразків номерних табличок 2000-х років:
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.