Музичне училище (1967)

Збудував училище Придніпровський хімічний завод – найвпливовіше містоутворююче підприємство Дніпродзержинська другої половини ХХ століття. Ось як згадував про це будівництво Микола Михайлович Ктитарєв (1925–2014) – голова міськвиконкому в 1963–1981 роках:

«На третьей встрече возник неожиданный разговор о музыкальных учреждениях. В городе тогда было восемь детских музыкальных школ. Но выпускникам было очень трудно продолжить учебу, так как ни в областном центре, ни в других городах попасть в училище было практически невозможно.

Михаил Прокофьевич предложил:

– Давайте построим музыкальное училище у нас. Говорят, проект есть.

– Есть!

Я попросил главного архитектора принести его. Здание понравилось, тем более, это было на территории микрорайона приднепровцев. Рядом предусмотрено и общежитие.

– Давайте так, – предложил Михаил Прокофьевич. – Мы построим здание, вместе переговорим с директорами предприятий о закупке музыкального оборудования и инструментов, а через три года построим общежитие, чтобы вначале учились преимущественно наши горожане.

К началу учебного года музучилище было открыто. Работает оно и сейчас».

(Николай Ктитарев, «Пять памятных встреч с Михаилом Прокофьевичем Аношкиным»)

Михайло Прокопович Аношкін (1907–1995) – директор Придніпровського хімічного заводу в 1948–1975 рр. Так, з його ініціативи, і з’явилося в місті музичне училище, побудоване за типовим проектом та відкрите в 1967 році. Нині це – обласний музичний коледж.

Будівництво училища:

Фото: http://dndzmusic.in.ua/istoriya/

На знімки потрапив і один з відселених будинків колишньої вулиці Жуковського, використовуваний будівельниками:

(Вулиця Жуковського – кривуляста, напівсільського вигляду, з рідко розташованими хатами, із розлогими садками та городами – піднімалася від сучасного проспекту Аношкіна до району Палацу будівельників. На честь якого саме Жуковського – поета чи «батька російської авіації» – вона була названа, невідомо).

Знімки з альбому «Дніпродзержинськ» 1975 р.

Фото з альбому «Город пламенных зорь Днепродзержинск» 1976 р.

На сценічній коробці, над вестибюлем, раніше були два співаючі обличчя, чеканені з міді, – одне в фас, інше в профіль, – із мідними ж драпіровками по боках. Праву частину фасаду прикрашала фігура дівчини зі скрипкою, виконана в такій самій техніці. У дев’яності роки завдяки крадіям кольорового металу зникли спершу дві маски, а згодом – драпіровки. Мідна дівчина спочатку позбулася однієї руки, а потім і зовсім перестала існувати: